|
|
2018-02-07 20:20 | Побувати в Рупольдінгу і зрозуміти, що таке біатлон насправді
|
|
|
Всі ми з нетерпінням чекаємо старту зимових Олімпійських ігор в корейському Пхенчхані, коли всім серцем будемо переживати за наших улюблених біатлоністів і біатлоністок. Але поки ці баталії ще не почалися, пропоную зануритися в біатлонну атмосферу напевно самого біатлонного місця на планеті - німецького Рупольдінгу, де в цьому році пощастило побувати мені, а також групі українських вболівальників (36 осіб), які вирушили в «Мекку біатлону» завдяки компанії Trumptravel.
Перш ніж ви опинитеся на біатлонному стадіоні Chiemgau Arena за кілька годин до початку жіночої естафети, скажу пару слів про поїздку. Уже в поїзді в Ужгород, звідки відправлявся комфортабельний автобус до Німеччини, я опинився в одному купе з двома вболівальниками з групи туру в Рупольдінг.
Ігор та Олена вперше їхали на біатлон, тому їм, звичайно ж, хотілося дізнатися якомога більше про атмосферу, яка панує на біатлонних аренах в різних країнах. Втім, зовсім скоро вони відчули ті незабутні емоції, як і інші вболівальники, які приїхали в Рупольдінг.
Ще до Рупольдінгу українські фани насолодилися нічним Будапештом, а рано вранці приїхали в маленьке німецьке містечко Райт-ім-Вінкль, що знаходиться всього в декількох кілометрах від кордону з Австрією.
Одразу ж перед нами відкрилися неосяжні простори лижних трас! З раннього ранку ці ідеально укатані траси заповнюються любителями лижного спорту. А оскільки тут проживали і представники деяких збірних з біатлону (в тому числі і збірна України), то на лижні спокійно можна було побачити і когось зі спортсменів.
У Рупольдінг фани добиралися на спеціальних шаттлах, або на автобусі, на якому вболівальники прибули сюди з України. Півгодини - і ви біля стадіону.
Під час етапу в Рупольдінгу бажаючі могли ще відвідати термальні СПА в Бад-Райхенхаль, де є басейн під відкритим небом з видом на Альпи, а також поїхати на озеро Кімзеє, в 30 км від Райт-ім-Вінкля. Посеред цього озера є острів, на якому знаходиться замок Херренкімзеє, що належав королю Людвігу і входить в п'ятірку найкрасивіших замків Європи ( «німецький Версаль»). Ну, а по дорозі назад вболівальників ще чекала екскурсія по Відню... Але це все супроводжувало головне - його величність біатлон. І ми перенесемося туди, на біатлонний стадіон, де ось-ось почнеться головна для українського вболівальника гонка - жіноча естафета!
Я прибув на стадіон години за три до гонки, попередньо зробивши зупинку в самому Рупольдінгу, який, зазначу, знаходиться кілометрів за 5 від стадіону. Але в дні перегонів звідти теж ходять шаттли на арену. Тут я зустрів Олесю Трофимову, журналістку UA.Першого, яка радувала вас прямими включеннями з Рупольдінгу, а зараз ми чекаємо з нетерпінням її репортажів з Кореї. Разом ми відвідали магазинчик з біатлонними сувенірами, в якому можна знайти все, що хочеш, в тому числі і настільну біатлонну гру!
Як і на будь-яких змаганнях Кубку світу з біатлону, уболівальникам краще приїжджати на стадіон раніше, щоб зайняти найкращі місця на трасі або на трибунах. Втім, так багато місця для уболівальників вздовж траси, як в Рупольдінгу, я не бачив ніде!
На підході до входу на територію стадіону багато всяких активностей. В цей день, наприклад, під одним з навісів була організована автограф-сесія Бенедикта Долля. Черга вишикувалася величезна!
Кожен день був конкурс, де кожен бажаючий міг постаратися закрити п'ять мішеней з лазерної рушниці. Звичайно ж, кращі стрілки отримували призи!
Тут же роздавали матерчаті сумочки з написом Eurosport. Якісь ще лотереї, конкурси, не кажучи вже про продаж різноманітної сувенірної продукції. Кожен вболівальник міг безкоштовно отримати спеціальну брошурку Arena News, де підбивалися підсумки попереднього змагального дня.
А ось і перші українські вболівальники, але не з групи Trumptravel. Роман і його дочка Мар'яна приїхали з Івано-Франківська в гості до племінниці Романа Наталії, яка мешкає в Баварії. Були на всіх гонках Рупольдінгу, окрім чоловічої індивідуалки. У Рупольдінгу вперше, але на біатлоні раніше бували.
А ці вболівальники вже мені знайомі - сім'я з міста Кам'янське, що недалеко від Дніпра. Вони теж приїхали в Рупольдінг в групі Trumptravel. Батько сімейства Максим каже, що збірна України - в статусі фаворитів, і повинна його виправдати. Те, що Меркушина біжить на останньому етапі, його не турбує. Він вважає, що треба давати шанс молодим.
Його син Макар теж чекає від української збірної хорошого результату: «Я очікую, що наша Батьківщина, Україна, може зайняти призове місце. Будемо вболівати!» Треба сказати, що Макар взяв від поїздки в Рупольдінг все, що тільки міг: вболівав за наших на трасі і на трибуні, сувенірами обзавівся, на всіх екскурсіях побував, у відкритому басейні купався, з лазерної рушниці постріляв, призи виграв, автографи в улюблених біатлоністів взяв, з ними ж сфотографувався, ще й отримав біб у подарунок!
А німецькі фани завжди веселі (або напідпитку)! Але цей дует колоритних вусанів - мабуть, якісь відомі фани. На питання: «Яка ваша улюблена команда», відповіли: «Україна!», одразу розвеселивши всіх. Звичайно, вони вболівають, перш за все, за Німеччину, а улюблені біатлоністи у них - Деніз Херрманн і ... Друге назване ім'я я так і не зміг знайти в інтернеті ... Загалом, гумористи, ще ті! Наостанок вони мені подарували ексклюзивний напій в малесенькій іменній коробочці (на ній було їх зображення). Виявилося щось, типу фруктового шнапсу.
Дуже багато вболівальників з цікавими головними уборами ...
Далі зустрічаємо ще трьох українців. Інна з Чугуєва, Харківської області, зізнається, що бачила сон, де дві українські біатлоністки йшли з золотими медалями. «До чого б це?» - запитує сама себе вболівальниця. Ну, оскільки ми знаємо, що в Рупольдінгу у нас не вийшло, смію припустити, що цей сон був про естафету в Пхенчхані... «Була і на інших етапах, - продовжує Інна. - Але тут веселіше! Сподобалося дуже. Скрізь були. Я постріляла, виграла дзвіночок!»
А ось і відомі вболівальники з Норвегії, в яскравих костюмах. Я їх зустрічаю на всіх етапах, але вирішив поговорити вперше. У Рістейна улюблені біатлоністи брати Бе, Лів-Грет Пуаре і Тіріл Екхофф. У його супутниці Лів - Уле-Айнар Бьорндален і Марті Олсбю. Чекають успіху від своїх, а в Рупольдінгу їм подобається найбільше, хоча чекають багато чого і від Антерсельви, куди їдуть після цього. Рістейн абияк назвав прізвище «Джима», а ось Лів думала, думала, і невпевнено припустила - «Кузьміна?» Але потім вони згадали і сестер Семеренко, і погодилися зі мною, що Україна дуже сильна.
Ще одна українська родина. Але живуть Наталя, Павло і їх дочка Саша вже 2,5 роки в Німеччині, причому, тут недалеко, в Траунштайні. «Вперше приїхали на біатлон. Це наш дебют. Але дивимося біатлон щороку. Дуже хороші враження, і ми вже шкодуємо, що тільки зараз приїхали на біатлон. Тепер будемо частіше сюди приїжджати!»
Ну, і куди ж без емоційних італійців! А ця яскрава група ще й виявилася фан-клубом Лізи Вітоцці! «Ми з міста Саппада, - говорить президент фан-клубу Марко. - У минулому році створили нашу організацію, і зараз нас вже більше 300. Будемо дуже раді, якщо наші дівчатка сьогодні подарують подіум!». У підсумку, як ми знаємо, Вітоцці виграла свій етап, команда подарувала своїм вболівальникам друге місце, ну, а Марко подарував мені кілька автограф-карт Лізи Вітоцці! До речі, тут же, в цій групі була і мама Лізи - Надя Вітоцці!
А ось на пагорбі і найчисельніша українська вболівальницька компанія - з групи Trumptravel.
Вболівальник Саша з Одеси найкраще висловив спільну думку про цю поїздку і взагалі про те, що таке - дивитися біатлон наживо:
«Ми приїхали великою групою, але одразу ж всі перезнайомилися між собою і здружилися. Виявилося, що всі ми давно вболіваємо за біатлоно. З Одеси тут мінімум 4 людини, є хлопці з Дніпра, з Харкова, з Києва, з інших міст. Вже тут зустріли багатьох українців, які приїхали сюди самі, або тих, хто живе в Німеччині. Ми весело і активно вболіваємо, кучкуемся разом. Я в перший раз на біатлоні, але ми точно будемо повторювати. Всім раджу спробувати це, тому що такий досвід і такі враження можна отримати, тільки подивившись біатлон наживо - на трасі, на стадіоні. Без цього ви не зрозумієте, що таке біатлон насправді. Панує атмосфера єднання - купа народу, всі люди чуйні, добрі, веселі, усміхнені. Море позитивних емоцій. Вдома, сидячи біля телевізора, такого не відчуєш. Тільки приїхавши сюди або на якийсь інший етап, ти зрозумієш, що таке біатлон насправді. Це, як футбол по телевізору і на стадіоні! Дві великі різниці!»
А ще троє вболівальників з цієї групи (Таня, Влад та Олена), приїхавши в Рупольдінг, познайомившись, зрозуміли, що вони, виявляється, всі вчилися в одному університеті!
Саша також розповів, що вчора, після чоловічої естафети, до наших вболівальників спеціально під'їхали Дмитро Підручний та Артем Прима і подякували, сказавши, що чули їхні голоси під час гонки і відчували підтримку.
На кожному етапі, де я був, незмінно зустрічаю головного біатлонного фана - Норберта. Завжди вітаюся з ним, перемовляємося парою фраз. Але в цьому році я приготував для нього невеличкий подарунок - 2 спортивні значка, які він одразу ж прикріпив на свій шарф - Олімпіади-80, з колекції мого батька, а також значок НОК України!
Я знав, що в Рупольдінг приїхали на пару днів хлопці зі Львова та Коломиї, на чолі з відомим в біатлонному колі вболівальником Ігорем Могільняком. До речі, в минулому році, коли вони були на етапі КМ у Нове-Мєсто, вони жили в одному готелі з Норбертом! Для того, щоб їх знайти, мені довелося піднятися вздовж траси, побачивши сотні вболівальників, що вже давно зайняли свої місця у щитів, а також чимало людей, які піднялися на схили ліску, що по сусідству із трасою.
Ігор розповів мені про поломку машини, яка з ними сталася під Брно, як вони вночі стояли посеред поля, викликали допомогу, а потім заплатили за ремонт 770 євро ... У підсумку, на чоловічу естафету не встигли.
Але хлопці не сумували і прямо на моїх очах влаштували перфоманс з трембітою і різдвяними колядами.
ВІДЕО
А недалеко від них побачив ще одну українську групу підтримки. Познайомився. Виявилося, що Микола і Лариса прилетіли з Ізраїлю вболівати за українців! «Ми вже 17 років живемо в Ізраїлі, - розповідає Микола. - У Смілі, Черкаської області, у нас залишилися батьки. Ми дуже любимо Україну і наших спортсменів. Тому весь час їздимо підтримувати їх. Хокей, баскетбол, футбол, біатлон... В минулому році були на чемпіонаті світу в Хохфільцені, зараз тут, в наступному році плануємо поїхати в Антхольц. Це біатлон - тут може бути все, що завгодно. Але ми будемо вболівати за наших дівчат-красунь! Вони такі розумниці, такі трудяжки!»
Як сказала Лариса, біатлон непередбачуваний, і ця естафета, на жаль, не стала успішною для української команди. Але попереду буде ще багато інших естафет і різних гонок, де будуть як перемоги, так і поразки. А ті емоції, які ви відчуваєте, вболіваючи за спортсменів наживо і в компанії таких же фанів-однодумців, не передати словами!
Ну, а потім була гонка!
У цей день свято було на домашній німецькій землі - збірна Німеччини перемогла! І радості і веселощів німецьких фанів не було меж. А своїм позитивом вони заряджали і вболівальників з інших країн. Адже на біатлоні немає місця смутку!
Українські фани не розходилися, адже після гонки є кілька місць, де можна побачити спортсменів, покликати їх, сфотографуватися і попросити автограф. На радість нашої групи уболівальників, до них підійшла Настя Меркушина. Селфі, автографи, спілкування...
А потім в шаттли, і по домівках! А там вже у кожного своя культурна програма...
Обов'язково приїжджайте на біатлон в Рупольдінг!
Текст і фото – Костянтин Клименко
|
|
|
|
|
|
|
Коментарі (Всього: 18)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінки в останній гонці
Олександра Меркушина |
6.20 |
|
|
|
|
|
Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні? |
|
Провести конкурс, як зазвичай
|
367
|
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
|
126
|
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
|
36
|
|
проголосовать |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|