|
|
2022-08-31 19:55 | Дмитро Грущак: Я бачу сенс займатися біатлоном далі, оскільки є до чого прагнути
|
|
|
У першій ж гонці на літньому чемпіонаті світу 2022 – у фіналі суперспринта, Дмитро Грущак фінішував п’ятим, показавши найкращий результат серед українців. Цей старт виявився найкращим для Дмитра у Рупольдингу. Після повернення додому на невеликий перепочинок між зборами, спортсмен розповів про те, як для нього склався чемпіонат, а також про рішення перейти виступати за Тернопільську область. – Діма, чи готувалися ви націлено з командою Б до змагань у Рупольдингу?
– Направду, ми цілеспрямовано не готувалися до цих стартів, була лише поверхнева підготовка – робили прискорення. Загалом, на зборах у нас основний акцент на зимовий сезон, ми закладаємо основну базу саме на цей період, тому що наші головні старти якраз взимку. Тож саме від них ми відштовхуємося, оскільки від цих гонок залежить те, чи попадеш ти в команду, чи отримаєш зарплату. – Підготовку до сезону ви робите в Україні. Де саме ви готувалися?
– Спочатку ми були у Тернополі, потім був збір у Сянках, і після цього ми були в Заросляку, піднімалися на Говерлу. Прикро, що зараз війна, ненайкращий час для виїзду закордон. Звісно, ця ситуація вплинула на нашу підготовку, поки що ми нікуди не можемо виїхати. – Чи були спроби домовитися провести хоча б один збір закордоном?
– Так, були розмови щодо цього. Але, все надто поверхнево, ніякої конкретики, тому що невідомо яка буде ситуація в країні далі. Звісно, в планах є виїзди на висоту понад 2000 метрів і вище, але, на даний момент, це лише плани. Безперечно, я би хотів, щоб ми виїхали на закордонний збір, тому що під час зимового сезону нам буде набагато легше. Зараз ми тренуємося на максимальній висоті 1000 метрів, а нам би хотілось поїхати повище, щоб у нас була нормально закладена база на сезон, щоб ми повністю його витримали. – Якими для тебе були гонки на чемпіонаті? – Перша гонка була зовсім непоганою, тобто я розумів, що міг би бути і в призерах. На стрільбі хоч і спрацював нормально, але цього було недостатньо, як завжди не вистачає одного точного пострілу до медалі (посміхається).
На спринті мені зовсім важко було, я ледве-ледве доїхав, ще й настріляв трохи, тож опинився дуже далеко. Вже потім, під час гонки переслідування, було дуже складно наздоганяти, тому що і відставання було, і слабких хлопців попереду не було. Це не чемпіонат України, це зовсім інший рівень. Ми передивлялися результати, і порівнювали їх із чоловічими (прим. юніори та чоловіки бігли однакову дистанцію – 7,5 км), і ці юніори, з якими ми бігали, виглядали б дуже конкурентоспроможними у дорослій віковій категорії. Тобто той рівень, який був на Чемпіонаті – він був достойний: на такому рівні потрапляти у шістку найкращих – це результат, це результат тієї роботи, яку ми виконуємо. Я бачу сенс займатися біатлоном далі, оскільки є до чого прагнути.
– Тобто, незважаючи на те, що ти залишився в двох кроках від медалі, суперспринтом задоволений?
– Так, звісно, адже якщо я не показав вищий результат – це означає, що саме так я зараз готовий, і саме на такий результат я заслуговую. Для вищих результатів ще не прийшов час. Тож сумувати з цього приводу немає сенсу. Ми надалі продовжуємо тренуватися, і цей чемпіонат показав, що ми на правильному шляху. – Як гадаєш, чого не вистачило в наступних гонках для того, щоб показати кращий результат?
– Кращого самопочуття. В спринті, починаючи з другого кола, мені було дуже складно. Я терпів, їхав «на зубах» і розумів, що якщо не витримаю – буду дуже далеко, тож до останнього метра боровся, викладав всі свої сили, які у мене залишилися. Хоч в гонці переслідування і відчував, що мені було легше, але відставання було великим. – Як, загалом, оціниш свої виступи в Рупольдингу?
– Я вважаю, що цей чемпіонат дав мені гарний досвід, тому що з нового сезону я вже буде виступати по чоловіках, тож це був останній шанс випробувати свої сили серед юніорів. Ти починаєш звертати увагу на дорослих спортсменів, як вони проходять дистанцію, як спрацьовують на рубежах, що вони роблять, слідкуєш за їхнім самопочуттям. Тож це був гарний досвід, який можна взяти тільки на змаганнях такого рівня.
– Діма, нещодавно ти почав виступати за Тернопільську область. Як взагалі виникла ця ідея? – Насправді, я не відчував до себе відповідного ставлення, виступаючи за Суми. Були моменти, коли ми домовлялися зробити по одному, а, у підсумку, люди забували про обіцянку. Я немов займався сам із собою, а те, що я представник Сумської області – це для галочки. Це було дуже неприємно.
Мій друг та товариш по збірній Віталій Мандзин повідомив, що в Тернополі хочуть набрати перспективних спортсменів, і якщо я хочу – можу розглянути такий варіант. Тож я порадився зі своїм першим тренером Сердюком Миколою Михайловичем, обговорив всі нюанси, і він мене підтримав. Сказав, що я маю рости, і обирати ті моменти, в яких я буду максимально зростати як спортсмен, і якщо це буде для мене це «+» – я маю перейти, навіть не задумуючись. Таким чином я опинився у Тернополі, моїм другим тренером є Бурик Назар Володимирович, і зараз ми разом працюємо на результат. – Не пошкодував, що перейшов? – Ні, я дуже-дуже задоволений тим, що перейшов виступати за Тернопільську область! Моя підготовка почалася зовсім по-іншому, у мене зараз зовсім інше сприйняття біатлону. Це дало величезний поштовх у підготовчому процесі. Зараз, на зібраннях, мої тренери кажуть, що я зовсім інша людина (посміхається). – Ти живеш у Тернополі, чи між зборами їздиш додому? – На даний момент я у Тернополі, на базі, тому що ніхто не відміняв коронавірус, і ми маємо себе берегти. Кожен переїзд, кожна зустріч з близькими може закінчитися хворобою. А з огляду на те, що нам раптово можуть повідомити про те, що ми їдемо на закордонний збір, і потрібен тест… Після цих поїздок він може бути позитивним. Мені таке непотрібно. Так, звісно, трохи скучаю за братами, сестрами, за батьками та рідними (посміхається), але я маю обирати, що на даний момент мені важливіше. Я вирішив будувати міцну кар’єру. У мене буде дуже складний рік – перший сезон у дорослій категорії, де конкуренція набагато більша. Тож я маю зарекомендувати себе у команді А, з кожним днем ставати сильнішим, і доводити, що я можу виступати на рівні із досвідченими спортсменами, і бути не гіршим за них.
Спілкувалася Дарія Вирста
|
|
|
|
|
|
|
Коментарі (Всього: 2)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінки в останній гонці
|
|
|
|
|
Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні? |
|
Провести конкурс, як зазвичай
|
355
|
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
|
121
|
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
|
36
|
|
проголосовать |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|