Сьогодні Анастасія Меркушина показала 44-ий результат у спринті на Чемпіонаті світу з біатлону. Спортсменка прокоментувала хід гонки:
- Настю, як сьогодні почувала себе? Бачили після твоїх відвертих інтерв'ю, що трішки "насипали" тобі вболівальники... Ти хотіла сьогодні по-іншому трішки пройти цю трасу, я так розумію?
- Так, це моє завдання було - перебороти цю паніку перед спусками. Я думаю, мені вдалося - я сьогодні не плужила, і це моя маленька перемога. Учора я ціле тренування каталася вгору-вниз, відпрацювала цей спуск. І сьогодні було краще набагато.
- Я бачив по статистиці, що останнє коло ти пройшла ледь не на 20-25 секунд краще, ніж друге коло. Тобто, ти розуміла, що на останньому будеш відпрацьовувати якнайкраще?
- Я намагалася всі круги добре відпрацювати. Можливо, психологічно було важко після двох штрафів бігти. Але, в принципі, це мій нормальний стан - відпрацьовувати останнє коло, і це навіть такий дзвіночок, що я повертаюсь до тих минулих кондицій, про які є вже давно забула, як вони виглядають. Раніше, коли я була молода, я завжди так бігала, що друге коло було трохи гірше, а фінішне уже відпрацьовуєш на максимум. Тому що завжди підходиш на стійку трохи повільніше, бо якщо перенапрягся на другому колі, можна спіймати тремор в ногах і буде дуже важко стріляти. Тому це така тактика.
- Щодо першої стрільби, я підходив до Олександра Біланенка, він казав, що останній постріл - це був вітер, який піднявся. А що на першому було?
- Я думаю, що я недостатньо видихнула і це був промах знизу. Тобто, я затримала забагато повітря - у мене буває така помилка, я намагаюся з нею боротися; виникає вона через невпевненість у собі, невпевненість у стрільбі. Мабуть, я побачила оцей вітер і мені захотілося більше прицілитися, тому я втратила оцей момент пострілу і, скажімо так, перетримала. Таке трапляється, це неприємно, звичайно.
- Українські прапори на стадіоні бачила?
- Звичайно, бачила, чула підтримку. Це дійсно класно! Взагалі атмосфера просто неймовірна в Оберхофі! Німецька сторона нас підтримує. Таке враження, що всі наші на трибунах. Навіть на розминці я їхала і всі мені кричали: "Україна, вперед!". І нашим вболівальникам, звичайно, дякуємо, що ви приїжджайте. Дякую, що ви вірите в нас. Бачила багато коментарів позитивних, в яких люди казали: "Перемог вам! Ми у вас віримо, що ви будете перемагати". Я, розуміючи всю ситуацію, розумію, наскільки це важко, майже неможливо. І це велике щастя, що є такі вболівальники.
За матеріалами відеотрансляції Суспільне: Спорт