Непростий етап сьогодні дістався одній з наймолодших членів нашої команди Христині Дмитренко. І сьогодні українка зробила все, що могла, відпрацювавши на вогневих рубежах на п'ять із плюсом:
-
Христино, у вас сьогодні був заключний етап в естафеті Кубка світу - це дуже відповідально. Знаємо, що далеко не всі спорстмени полюбляють бігати заключний етап. Як налаштовувалися на нього?
- Не скажу, що в мене є якийсь особливий досвід бігати останні етапи в естафетах - тільки на рівні Чемпіонату України, а от на міжнародних стартах я вперше фінішую, тим більше в такій естафеті. Особливо якось не налаштовівалася, просто хотілося відпрацювати так, як я вмію і на що здатна зараз. Звичайно, хвилювання було, і треба було його долати.
- Що вдалося сьогодні з того, що планували, а що - ні?
- Сьогодні в гонці вдалася стрільба, а ось по дистанції я вважала, що буде краще і легше, тому трішки засмутилася через роботу на трасі.
- Ви на відмінно спрацювали на вогневих рубежах. Спеціально якось налаштовувалися чи працювали, як завжди?
- До рубежу я намагалася відновити дихання і робити все саме так, як ми відпрацьовували на тренуваннях. Мені вдалося відкласти в далеку шухляду свої емоції і бажання: як на вогневих, так і на трасі. Треба було включати голову і розуміти, як тактично відпрацювати, бо сьогодні була ще не у своїй звичній фізичній формі.
- Які емоції після гонки?
- Гонкою я задоволена. Радію, що вдалося втримати восьму позицію. А після старту вже просто хотілося швидше піти в якесь тепле місце і зігрітися, бо сьогодні було доволі холодно.
Спілкувалася Ганна Осолодкіна