|
|
.gif)
|
|
|
2019-05-08 13:00 | Степан Кінаш: З п’яти років знав, що буду спортсменом
|
|
|
|
Улюблений етап - Остерсунд;
улюблений стадіон - Обертілліах;
улюблена книга - "Таємниця" Ронди Берн;
улюблена музика - класична, альтернативний рок;
улюблений колір - бордовий;
улюблена тварина - собака;
що найбільше цінуєте в людях - порядність, чесність, стриманість;
улюблена пора року - середина весни, коли світ навколо розквітає;
який вид спорту, окрім біатлону, подобається найбільше - футбол;
що можете пробачити другові, а чого - ні - взагалі-то, можу пробачити багато, але після цього міняю про людину думку і намагаюся з нею більше не спілкуватися.
 Амбітні мрії
Степан Кінаш мріє про Великий Кришталевий глобус, золоту медаль Чемпіонату світу і подіум Олімпійських ігор. У когось ці мрії викличуть посмішку, хтось іронічно знизає плечима, знайдуться і злісні критики, мовляв, он на що замахнувся... Втім, для юного спортсмена все це зараз не важливо. Степан ставить перед собою дуже чіткі, конкретні завдання і працює для того, щоб вони втілилися в життя. Та й немає нічого поганого в тому, що людина вміє мріяти і хоче досягти в житті найвищих цілей. А Дмитро Підручний, завоювавши золоту медаль ЧС, довів, що немає нічого неможливого, якщо ти всією душею, всім серцем хочеш чогось досягти і при цьому наполегливо працюєш, підпорядковуючи мрії усе.
"З 5-ти років знав, що буду спортсменом"
Народився Степан Кінаш в 2002 році в селі Геніївка Харківської області. Сім'я у Степана дружна, де всі поважають один одного, цінують рідкісні тепер хвилини спілкування. Мама працює директором сільського Будинку культури, а ось тато має безпосереднє відношення до спорту, він - тренер з футболу в ДЮСШ. Тому вже з 5 років майбутній призер Європейського Юнацького Олімпійського Фестивалю в Сараєво знав, що його життя буде пов'язане зі спортом: "Тато часто мене брав на футбол, - згадує Степан, - мені це дуже подобалося. У 2010 році, коли виповнилося 8 років, я вступив в ДЮСШ, займався легкою атлетикою і футболом. І вже в 2015 році, за порадою дідуся, вступив до Харківського вищого училища фізичної культури на відділення біатлону. Я дуже вдячний дідові за пораду. Він - кандидат в майстри спорту з лижних гонок, все життя працював викладачем фізичної культури. Тому теми спорту, здорового способу життя для нього багато означають".
Спробувавши "на смак" легку атлетику і футбол, Степан все ж віддав своє серце біатлону: "Він подобається мені за свою видовищність; цей вид спорту дуже цікавий і непередбачуваний, іноді тримає в напрузі до останньої секунди. Це і приваблює мільйони вболівальників".
"Школа і спорт дисциплінують ..."
До 8 класу Степан Кінаш був відмінником у школі. Юнакові вдавалося раціонально поєднувати заняття спортом з навчанням, встигати всюди: "Це - режим, чіткий розпорядок дня, самоконтроль. Тому я із задоволенням і вчився, і займався спортом. Пам'ятаю, в 5-му класі завинив, і батьки покарали мене: заборонили ходити на тренування, то була справжня трагедія.
Добре пам'ятаю свою першу вчительку, Шеліховську Оксану Анатоліївну, тому що вона завжди ставилася до мене з повагою і довірою".
Степан зберігає в пам'яті не тільки свої шкільні злети, але і перші перемоги в спорті: "Мої перші подіуми були пов'язані не з біатлоном, а з легкою атлетикою. У 8 років були змагання з триборства, тоді зайняв два перших місця і одне третє.
А через місяць після вступу до училища поїхав на змагання в Суми з літнього біатлону, там став 5-м".
Перші Міжнародні старти
Легка атлетика відкрила юнакові світ спорту. Вона допомагає зараз і в біатлоні. Поки спортсмен відчуває себе впевненіше на лижні, ніж на стрільбищі. А швидкі ноги часто дають можливість показати кращий результат, незважаючи на невдалу стрільбу. Степан знає свої, поки, слабкі сторони: "Не зважаючи на те, що я більше люблю стрільбу, краще поки виходить бігати. :) Саме тому мені вдається спринт, тому що тут важливіший швидкий лижний хід, але більше все ж подобається мас-старт. Це особлива гонка. Тут ти все тримаєш під контролем. Розумієш, як розподіляти сили".
Ось так в спорті виходить, що кращі результати в спринті, любиш - мас-старт, а перша перемога на міжнародному рівні приходить в індивідуальній гонці: "Для мене в Сараєво були перші в житті міжнародні змагання, - розповідає Степан. - А це дуже велика відповідальність - виступати за свою країну. Все було приголомшливо: траса прекрасна, створені комфортні умови для спортсменів, хороша атмосфера.
В індивідуалці намагався сили розподілити так, щоб бігти по висхідній. Головною для мене була стрільба. Пам'ятаю, біг тоді і думав, що це тренування, і поруч мій особистий тренер, Віктор Епіфанович (Спіцин, прим автора). Це допомогло мені психологічно розслабитися і добре провести стрільбу.
Погода була поганою, біглося важко, віддав тоді всі сили. Але інвентар був у мене добре підготовлений, і я дуже старався. Радий, що все вийшло, тим більше що на медаль і не розраховував. Просто відчував, що добре йду, на високий результат.
Радість, щастя, емоції тоді переповнювали; простими словами їх і не опишеш, навіть зараз".
Командний гравець
Сам Степан вважає себе командним гравцем, тому що до командних гонок – естафет, відноситься по-особливому, більш відповідально: "Для мене навіть не має значення, на якому місці мені передають естафету, я завжди налаштований боротися в командних гонках до кінця, завжди максимально добре намагаюся виконати своє завдання".
В цілому, в збірній він відчуває себе досить комфортно.
Правда, в біатлоні трапляється різне. Але якісь епізоди запам'ятовуються надовго:
"Різні випадки бували, ось, наприклад, один раз довелося бігти гонку в черевиках, які були на 4 розміри більші. :) А було й таке: якось три тренера на зборах протягом 5 хвилин дали мені три різні завдання. Довелося поламати голову, щоб все виконати. :) Є й пам'ятні гонки. Наприклад, коли на Чемпіонаті України вдалося відіграти у хлопця, що йшов другим, всього 3 секунди. Тоді останнє коло відпрацював на 110%".
"Хочу стати Олімпійським чемпіоном"
Зараз Степан зосереджений виключно на біатлоні. Він вірить не в прикмети, а в свої сили. Спортсмен зробив аналіз минулого сезону і провів роботу над помилками: "Я знаю свої сильні і слабкі сторони. Просто не люблю про це говорити. За спортсмена повинні говорити його результати. Визначив мету на наступний сезон - набрати оптимальну форму і вийти на свій пік на відповідальних змаганнях. Особливу увагу приділю юніорським Олімпійським іграм, хочу стати Олімпійським чемпіоном".
Степан - спокійна, стримана людина, любить класичну музику, альтернативний рок, а ще риболовлю і походи по гриби. І, звичайно, в його серці залишається місце для улюбленого з дитинства футболу.
Невдачі, які завжди дуже близько приймає до серця, він намагається переживати сам, усамітнюється і слухає музику. А в душі у юного спортсмена живуть амбітні і сміливі мрії. Хто знає, які з них здійсняться... Може, на радість українським вболівальникам всі?! У всякому разі, ми цього бажаємо Степану від щирого серця.
Ну, а якщо щось не вийде, то в родині підростає молодший Кінаш - Назар, якому вже два з половиною роки (!) І брат, напевно, розповість йому про те, який вид спорту найпрекрасніший у світі, що вартий того, щоб присвятити йому все життя!
Ганна Осолодкіна
Фото - biathlon.com.ua та НОК України
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коментарі (Всього: 7)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінки в останній гонці
|
|
|
|
|
|
| Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні? |
| |
|
Провести конкурс, як зазвичай
|
355
|
|
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
|
|
120
|
|
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
|
|
36
|
| |
| проголосовать |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
