Богдан Цимбал, один з тих біатлоністів, на яких буде триматися наша збірна у найближчі роки. Це дуже позитивний хлопець із сонячною посмішкою, завжди готовий до спілкування, хоч якою б важкою не була гонка. Богдан зустрів війну у Чернігові, місті, якому недаремно присвоєно звання міста-героя. Тож з ним першим хотілося поговорити про те, як після всього пережитого він входив в сезон, як себе почуває, про що думає. Після індивідуальної гонки запропонувала йому поговорити, подумала, чому б не написати щось тепле, душевне, про родину та маленького синочка… Та після розмови, після того, як побачила очі цього зовсім молодого чоловіка, почула його історію, пропало бажання щось придумувати, прикрашати, шукати епітети… Тож пропоную вашій увазі бесіду з Богданом Цимбалом, без скорочень, прикрас, журналістських «прийомчиків». Це реальна історія українського біатлоніста:
у мене досі є ця фотографія, де Богдан спить з синочком у підвалі, яка я рада, що він і його родина живі і здорові,успіхів і перемоги
2023-01-17 19:51
у мене досі є ця фотографія, де Богдан спить з синочком у підвалі, яка я рада, що він і його родина живі і здорові,успіхів і перемоги
Це точно. Я теж добре пам’ятаю це фото. Добре, що вони живі-здорові лишились.
1. Если вы уже регистрировались на сайте, введите ваш E-mail и пароль.
2. Если вы оставляете комментарий первый раз, вам необходимо придумать никнейм, и ввести ваш E-mail и пароль.
Имя или Никнейм: (не вводите его если вы уже регистрировались ранее)
.gif){kind=small}
