Після неприємних емоцій, які викликала для української команди змішана естафета у юнаків та дівчат, на юніорський мікст покладались особливі сподівання щодо виправлення загального враженні від стартового дня Юніорського чемпіонату світу в Отепяя.
Погодні умови у порівнянні з першим стартом турніру не покращились: все той же сильний вітер, що змінював напрямок і «закручував та розривав» прапорці на стрільбищі. Єдина відмінність – цього разу на рубежах були дещо більш досвідчені спортсмени, тож кількість штрафних кіл була меншою.
Як і в юнацькій гонці, головними дійовими особами юніорської естафети стали спортсмени Норвегії та Франції. Саме ці дві збірні захопили лідерство після першого етапу зусиллями Сіверта Герхардсена та Тео Жіро-Пуайо. Але боротьбою це дійство можна було назвати лише на першому етапі, адже починаючи з другого норвежець Ісак Фрей почав стрімко створювати перевагу над французом Валентіном Лежоном, і до фінішу етапу зміг довести гандикап майже до хвилини!
Завдання норвезьких дівчат при цьому виглядало суто технічним, і Марен Браннаре-Гран разом з Гро Рандбю з ним легко впорались, довівши гонку до логічної перемоги. Не допомогли суперницям навіть два кола штрафу Рандбю на останньому рубежі, і лише 13 секунд переваги на фініші не мають вводити в оману – завершальне коло норвежка пробігла в півсили.
А ось боротьба за два інші комплекти нагород потішила закрученим сюжетом і несподіваною розв’язкою. Після двох чоловічих етапів перевага французів у боротьбі за срібло видавалась цілком впевненою, але спочатку Леоні Жаньєр завдяки колу штрафу не втримала другу позицію, а потім швидкості Фані Бертран вистачило лише для п’ятого місця!
На звільнену другу сходинку подіуму піднялась команда Німеччини, яка розпочинала гонку дуже не впевнено – після першого етапу Леонард Пфунд був лише девְ’ятим. Але, поступово піднімаючись з кожним етапом, справа дійшла до впевненого фінішу Марлен Фіхтнер зі сріблом.
Ще більш драматичною виявилась доля бронзових нагород. На початку завершального етапу фаворитами тут виглядали француженки, але після двох рубежів на третій позиції впевнено йшла вже збірна Польщі. Здавалось, останнє коло буде не надто цікавим: до другої позиції Німеччини відстань 18 секунд, Австрія, що йшла четвертою, ще далі – у 26 секундах. Але ж у австрійок по трасі летіла феноменальна Анна Андексер! Вже до середини завершального кола вона наздогнала і обійшла Барбару Скробишевску, а на фініші перевага над польською суперницею сягнула ті ж 26 секунд, але у зворотній бік! Відзначимо, що починала свій етап Андексер, відстаючи від Польщі на 1:20…
Українська команда на початку першого етапу виглядала непогано: Степан Кінаш з єдиним додатковим патроном хоч і йшов сьомим, але програвав лише 15 секунд. Але далі наш спортсмен почав забагато програвати ногами: на другому колі він за чистою швидкістю поступився тому ж французу 55 секунд, і пройшов цей відрізок з 20-м ходом. Все б нічого, бо ми знаємо здатність Степана прискоритись перед фінішем, але і другу стрільбу він пройшов доволі не просто – з трьома запасними патронами, а потім ще відстав і на завершальному колі, передавши естафету 10-м.
Далі на трасу вийшов найбільш досвідчений учасник нашої естафети – Віталій Мандзин, і зміг дещо виправити ситуацію. Стрільба лежачи вийшла взагалі унікальною, як для таких умов – з п’яти пострілів! На стійці тернополянин, щоправда, пішов на коло штрафу, але помилялись більшість конкурентів, тому навіть після 150 штрафних метрів вдалось піднятись у протоколі. А завдяки тому, що на трасі Віталій зміг обійти ще й суперника зі Швейцарії, два чоловічих етапи наші спортсмени завершили сьомими. Орієнтуватись мало сенс лише на третю позицію, від якої українці відстали на 52 секунди.
Боротись на двох етапах юніорок було непросто апріорі, адже наші дівчата перебувають ще у молодшій віковій групі, але за відсутності сильніших юніорок в нашій збірній, Олександрі Меркушиній та Олені Городній довелось йти у нерівний бій зі старшими суперницями. Однак, забігаючи наперед, скажемо, що дівчата не знітились і залишили досить непогане враження своїм виступом!
Олександра Меркушина дуже впевнено виглядала на вогневих рубежах. І хоч стріляла вона кожного разу з одним додатковим патроном, але робила це так швидко, що цю роботу цілком можна зарахувати, як чисту. На трасі вона трішки поступалась суперницям попереду, але водночас втримала перевагу над сильними переслідувачками з Бельгії та Болгарії. Тож увесь етап Саша провела на сьомій позиції, проте відстань від п’ятого місця на останній передачі естафети склала лише 15 секунд.
На фінішному етапі Олена Городна після стрільби лежачи навіть змогла переміститись на шосту позицію, але через озвучені вище причини змушена була повернутись на восьму сходинку, на якій наша команда і завершила цю гонку. Так, без реальних шансів на боротьбу за медалі, але все ж – з кроком вперед у порівнянні з дев’ятим місцем минулорічного чемпіонату.
Завтра в програмі чемпіонату в Отепяя – індивідуальні гонки у юнаків та дівчат.
Готувався до того, що Степан настріляє, а він не побіг... Сумно. За квіти боротися було більше ніж реально, навіть не зважаючи на те, що наші дівчата молодші за багатьох суперниць. Все залежало від першого етапу...
1. Если вы уже регистрировались на сайте, введите ваш E-mail и пароль.
2. Если вы оставляете комментарий первый раз, вам необходимо придумать никнейм, и ввести ваш E-mail и пароль.
Имя или Никнейм: (не вводите его если вы уже регистрировались ранее)
.gif){kind=small}
Отепяя.
Норвегія (2+10) 1:22:33,7
Німеччина (3+16) +13,3
Австрія (2+15) +36,5
Польща (1+12) +1:02,0
Франція (1+16) +1:25,2
Болгарія (1+13) +1:34,0
Фінляндія (1+13) +1:42,6
Україна (1+12) +2:08,7
