|
|
2007-02-06 03:34 | Володимир Бринзак: Медаль Дериземлі для мене не була несподіванкою
|
|
|
В эфире телеканала «Интер» в ночь с воскресенья на понедельник вышла программа «Спорттайм», участие в которой приняли Президент Федерации биатлона Украины Владимир Брынзак и бронзовый призер чемпионата мира в Антерсельве Андрей Дериземля. Предлагаем Вашему вниманию стенограмму фрагмента этой программы.
Початок чемпіонату світу з біатлону в італійській частині Доломітових Альп підніс чимало сюрпризів прихильникам цього непередбачуваного зимового виду спорту. Найприємніший з них уже в перший день змагань випав на долю українців: чернігівчанин Андрій Дериземля вперше в історії українського чоловічого біатлону став призером чемпіонату світу.
Коли Андрій Дериземля ще тільки писав історію в чоловічому спринті у долині Антерсельва, його дворічна донечка Тетянка запитала у мами у далекому Чернігові: «А чому тато без шапки біжить?»
Андрей Дериземля: - Я потерял шапку. При стрельбе лежа, когда закончил стрельбу, и забрасывал винтовку, зацепил ею за очки, и они упали вместе с шапкой. Я уже начал было уходить, но потом вспомнил, что нельзя ничего оставлять на рубеже. Я вернулся, забрал шапку с очками, бросил судье и побежал дальше.
Після третього вогневого рубежу Андрій і без шапки зорієнтувався: фаворити втратили холоднокровність – тягар відповідальності давить на лідерів, вони припускаються промахів, а відтак – є шанс! У цю мить він пригадав, можливо, і слова Президента Федерації біатлону України Володимира Бринзака, який попереджав перед стартом: «Хлопці, від спринту залежить чи не увесь подальший хід у Антхольці – і персьют, і масс-старт».
Владимир Брынзак: - Тут всё должно было сложиться… Во-первых потому, что у меня в этом месяце юбилей, и они мне обещали сделать подарок. Все наши спортсмены – нормальные люди и хорошие ребята, и они сдержали своё слово. И во-вторых, мы серьезно готовились к чемпионату мира, чтобы мужчины действительно наконец-то показали результат – тот, который от них ожидали всегда. А то перспективные, перспективные, потенциальные… Но сегодня все боролись, все были в нормальном состоянии, только стрельба немного у Коробейникова не сложилась. Но я думаю, всё еще будет впереди – их нормальные выступления. Но теперь им психологически будет легче: медаль в первый день – это совсем другая атмосфера в команде.
Якщо взяти до уваги той факт, що на етапах Кубку світу українці переважно виступають посередньо, не слід дивуватися, що і сам Андрій не очікував від себе медалі, хоча зізнається: в глибині душі сподівався на успіх, налаштовувався на боротьбу. До того ж, на цій трасі три роки тому Андрій виграв етап Кубку світу. У бронзовому спринті чернігівчанин прогресував з кожним кілометром, не припустився жодного промаху, а після фінішу – знесилений – довго не міг підвестися на ноги.
Андрей Дериземля: - Эта медаль не только моя: это медаль общая, всей команды, начиная от первого тренера, нынешних тренеров, смазочной группы, доктора, массажиста, Президента федерации Владимира Михайловича Брынзака. То есть, эта медаль – для всей команды. Конечно, приятно, что она – первая в истории мужского биатлона. Я думаю, дай Бог – не последняя, и медали еще будут: и в мужском, и в женском биатлоне.
А от Володимир Бринзак, напевно, щось відчував, коли ставив завдання збірній – взяти в Антхольці чоловічу медаль. Що ж до жінок, то перед ними якихось жорстких планів не стоїть, хоча Оксана Хвостенко днями виграла етап Кубку світу в Поклюці. Але Бринзака непокоїть, що у горах Хвостенко виступає не завжди вдало, а траса в Антерсельві розташована на висоті 1600 метрів над рівнем моря.
Владимир Брынзак: - Для неё Антерсельва – не очень хорошее место. Вот это меня больше беспокоит, но я думаю, что у нее тоже будет шанс бороться за высокие места. Если Оксана будет хорошо стрелять, то должно получиться. Она опытная спортсменка, умеет настраиваться. Я думаю, индивидуальная гонка – это её коронка, и плюс – смешанная эстафета – тоже должны бороться за высокие места.
- То есть Дериземля, по Вашему мнению – прежде всего горный спортсмен?
Владимир Брынзак: - Ну вы видели, в Италии он выигрывал Кубок мира в массовом старте, в тот же год выигрывал Универсиаду. Вообще, Италия для нас – счастливая страна: и Олимпийские игры – медаль, и до этого на Кубке мира были медали – Лемеш выигрывала там этап Кубка мира. То есть я верил, что обязательно для нас все звезды сойдутся, и мы выиграем мужскую медаль – первую за всю историю украинского биатлона.
(Дальше беседа продолжилась в студии программы «Спорттайм»).
- Нещодавно у словенській Поклюці відбувся етап Кубку світу, і от там у нас була лише одна медаль Оксани Хвостенко. У чоловіків – жодної. І ось тут – на чемпіонаті світу – одразу медаль Андрія Дериземлі. Чим це можна пояснити?
- По-перше, в Словенії він не приймав участь, тому що готувався цілеспрямовано в Антерсельві до чемпіонату світу. Ми ставили завдання, і для мене не була несподіванкою ця медаль Дериземлі, тому що він готувався саме до цього старту. Я знав і настроїв команду, що саме в перший день, коли суперники ще не зберуться морально, психологічно, коли всі дуже захочуть виступити якнайкраще, тоді можна чекати промахів і несподіванок. І ми, як темні конячки, можемо проявити себе.
Від цього старту залежить дуже і дуже багато, тому я хотів, щоб вони в перший день виступили якнайкраще, і можливо, завоювали цю медаль.
- Як Ви гадаєте, чи не позначиться негативно цей успіх на подальших виступах Андрія Дериземлі на чемпіонаті світу в Італії, адже психологічно можна і не налаштуватися на наступні старти?
- Так, він після стрільби стоячи, коли бачив, що йде серед лідерів, видав все можливе і неможливе. І звичайно, після такого старту, після такого фінішу, коли людина віддає всі сили: і моральні, і психологічні, і фізичні, дуже важко продовжувати змагання наступного дня в такому стилі. Це все ж-таки не Бьйорндален і не Пуаре. Тому я так і думав, що сьогодні буде важко боротись за медалі. Але ми плануємо його підготовку, і напевне, знімемо Андрія зі змагань на 20 кілометрів, і він тільки буде бігти естафету змішану, і масовий старт, де він вже заробив право взяти участь, ставши призером у спринті. Тому будемо думати, як зробити, щоб він якнайкраще показав себе у масовому старті – його коронній дисципліні, де Андрій виграв Кубок світу в Антерсельві. Будемо надіятись на цей старт.
- Ця медаль стала історичною. Чи отримає якусь фінансову допомогу Андрій Дериземля за цю історичну медаль? І якщо так, то яку?
- Це ще секрет, і я над цим буду думати. Андрій вже пообіцяв, що пропустить Чемпіонат Європи і приїде на мій ювілей, де ми вручимо йому чи то фінансовий приз, чи інший якийсь серйозний подарунок.
- Володимире Михайловичу, ваші прогнози: чи може хтось, крім Андрія Дериземлі, підійнятися на італійський п’єдестал пошани?
- Дуже важко сказати, тому що за вісім днів потрібно провести шість дуже напружених гонок, і нам треба вгадати, як спланувати участь наших спортсменів на цих дистанціях. Наприклад, Хвостенко вже пробігла дві дуже серйозні дистанції, і стартуватиме в індивідуальній гонці – це її коронка. Після того – змішана естафета, масовий старт, і нарешті – жіноча естафета. Тобто, таке навантаження на подібній висоті їй буде витримати дуже тяжко. Тому ми зараз спілкуємось із тренерами, думаємо, як зробити краще, щоб вона пропустила якусь дистанцію, і в масовому старті змогла проявити себе якнайкраще. Все залежить від тренерської інтуїції, відчуття Оксани та її фізичної підготовки. Як ми зможемо відновити її сили, щоб вона показала найкращий результат.
Крім того, у нас є шанси в змішаній естафеті, тому що ми бачимо, що у наших досвідчених конкурентів – росіян і німців – є проблеми, і їм також дуже важко вгадати склад. Напевне, найсильніша – шведська команда, а всі інші – більш-менш рівні. Тому, я думаю, ми також зможемо поборотись за високі місця.
- І кілька слів про молодь. Ось, наприклад, 19-річна німкеня Магдалена Нойнер вже виборола в Італії дві золоті нагороди. У нас є дві дівчини – Валентина та Віта Семеренки. Чи можемо ми очікувати таких успіхів від них?
- Якщо б мені хтось влітку сказав, що в нас Семеренки будуть виступати на такому високому світовому рівні, я б не повірив. І для мене це несподіванка. Ми розраховували, що підведемо їх до Олімпіади в Ванкувері, але не так швидко. Тому нам потрібно в стартах поводитись з ними обережно, щоб ми не відняли всі їх моральні сили в такому віці.
Тому що ми – не Німеччина і не Росія, де можна вибрати з 300 спортсменів. У нас їх лише 15, і з 15-ти необхідно вибрати 5 – ось така важка селекція. Тому ми повинні обережно за цим слідкувати. А у них є всі потенційні можливості, щоб у 2010 році в Ванкувері завоювати медалі. І ми це постараємось зробити.
- Завтра Ви вирушаєте до Італії, де якраз буде день відпочинку. Чи буде у Вас розмова з хлопцями і дівчатами? І як Ви їх налаштовуватимете на подальші старти, які завдання ставитимете?
- Основне завдання ми вже виконали. Тому що ще в вересні було поставлене завдання – чоловіча медаль на чемпіонаті світу. Для дівчат ми ніяких завдань не ставили, тому що в нас іде зміна поколінь, і нам потрібно набирати нову, молоду команду, яку з весни ми будемо готувати три роки до Олімпійських ігор. Цим ми займаємось.
Тому ніякого психологічного тиску і нових надзавдань не буде. Головне для них – виступати на своєму рівні і нічого не видумувати. Так, як сьогодні Біланенко в пурс’юті почав видумувати щось і настріляв 6 промахів. Тому головне – показати все, що вони вміють. А вміють вони, повірте мені, немало…
|
|
|
|
|
|
|
Коментарі (Всього: 3)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінки в останній гонці
|
|
|
|
|
Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні? |
|
Провести конкурс, як зазвичай
|
355
|
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
|
120
|
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
|
36
|
|
проголосовать |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|