|
|
2014-02-11 21:23 | Соукалова не могла стримати сміх: «Якби ж я постійно не поправляла білизну...»
|
|
|
Після четвертого місця спортсмени не часто дають таке веселе інтерв’ю. Четверта позиція на фініші іноді закінчується сльзами. Але після розмови з чеською біатлоністкою Габріелою Соукаловою, котра з 29-ої позиції після спринту піднялася на 4-ту в гонці переслідування, сльози текли від сміху у тих, хто нас слухав.
Після 29-го місця у спринті Ви казали: не знаю, що сталося. Після переслідування вже знаєте? Взагалі не розумію! Всі мене питають, чи я розчарована, що не маю медалі в переслідуванні, але мушу зізнатися, що я зовсім не розчарована! І хоча може здатися, що бракувало лише кілька секунд, на фінішній прямій тих 5 секунд – то досить багато. Я витиснула зі себе абсолютно все що могла. Навіть на пів секунди не змогла б наблизитися. Хіба що, якби не довелося постійно попрявляти нижню білизну, була б на 0,01 секунди швидшою.
Невже Ви хочете сказати, що у Вас були проблеми з білизною в гонці? Та я жартую... Просто у нас білі комбінезони, і довелося добре пошукати, поки ми знайшли те, що під них вдягнути. Я була обережною, і постійно стежила, щоб сервісерам і вболівальникам на трасі не було нічого видно... Адже все просвічується. Тому постійно поправляла білизну :)
Що Ви казали собі перед гонкою. Хоч би мені піднятися з 29-го місця.... в десятку. Якби теоретично у мене не було жодного промаху, я мала надію на десятку. Але ніколи б не подумала, що з одним промахом буду на 4-му місці. Так покращити позицію - це мій найкращий результат в кар’єрі.
Скільки Вам ще треба було метрів, щоб наздогнати Грегорін? Якби до фінішу було ще 500 метрів, Грегорін би втекла від мене ще на 5 секунд. Я не могла її наздогнати.
Після останньої стральби Ви виїхали зі стадіону в групі біатлоністок, були між ними третьою. Що далі сталося? Я думала, що Туру обійду. На попередніх колах мені здалося, що вона уже не може бігти. З мого досвіду, як я її знаю, мені здалося, що у неї взагалі не їдуть лижі, або що вона у поганій формі. Я була надзвичайно здивована, коли вона прискорилася в якийсь момент, і втекла так, що я взагалі її навіть не бачила. Вірила, що зможу втриматися за нею на підйомі, але вона почала неймовірно швидко відштовхуватися, і я не змогла втриматися в її темпі. На тому підйомі за стадіоном все змінювалося. Інші дівчата долали той підйом набагато швидше ніж я. Але я мала надію, що наздожену на спусках. У мене були дуже добре готові лижі, а ще я надзвичайно важка, тому думала, що на спуску їх наздожену. Саме так і сталося, на спуску вони були попереду лише на 2 метри. Але потім був знову підйом, і вони втекли ще далі. І у мене вже не було сил. Я не знала як далеко від мене українка Семеренко, тому бігла з усіх сил, щоб можна було відірватися і не мати проблем на фініші.
Гонка переслідування на мокром розбитому снігу – така траса Вам не подобається? Так, я мало не розплакалася на пристілці. Мені зовсім не подобаються такі гонки.... Тренер мене насварив, сказав, що найгірша смерть – від страху.
Шкодуєте, що був один промах? Зовсім ні. Адже я змогла так піднятися після спринту... Знаю, що завжди ще є якась можливість, але це біатлон, той останній рубіж, коли ми всі стояли разом – там все вирішує психологія. Хто зможе там відстріляти спокійно. Я намагалася заспокоїтися, але...
І на один постріл Вам спокою забракло? Мабуть. Але на інших пострілах – мені просто пощастило. Наприклад, перший постріл ледве закрив мішень. Трохи удачі, трохи невдачі, і в результаті – один промах.
Це – чари біатлону? Звичайно. І завдяки тому глядачі так люблять біатлон. Одного дня – Ви на 29-му місця, і настопного дня – уже четверті.
Після спринту Ви казали: мені уже нема чого втрачати. В цій гонці вдалося відкинути всі думки? Саме так. Я була абсолютно спокійною. Єдине, що мене турбувало перед стартом – це стан траси. Коли я побачила, що трасу почали в останній момент розправляти, я зовсім не здивувалася, що хлопці вчора так багато падали. Я навіть не можу уявити, як би ми могли змагатися на трасі, якби вона була такою, як під час пристрілки.
І знову Вас краще вдається атакувати високі позиції, коли Ви починаєте позаду. Якби я стартувала з високої позиції, більше б нервувала. Чим більше чути попереду запах медалі, тим більше починає трясти. Саме тому що я була так позаду, і знала, що нічого не можу втратити, була абсолютно спокійною.
Ваша мама після 29-ого місця у спринті сказала: медалі у переслідуванні не буде. Що їй скажете тепер? Я би їй сказала: «Мамо, скажи так ще раз наступного разу, це приносить удачу».
Як вдалося позбутися розчарування після спринту? У мене був кризовий проміжок часу, 5 хвилин, коли я була дуже засмучена. Потім я почала жартувати з такого результату, казала собі, що то лише одна гонка. Шкода, що так сталося саме на олімпіаді, але я вмію боротися з такими ситуаціями. Найбільше мені було шкода маму, вона приїхала так далеко, переборола страх перед перельотом, стояла на трасі і підтримувала мене, а я почала ту гонку трьома промахами. Найбільше переживала за результат саме через неї. Коли людина хоче показати своїм найближчим все на що здатна, то саме тому так помиляється.
Тренування перед переслідуванням були хорошими? Так, вчора я уже добре почувалася. Мама питалася: «Як тренування?» Я відповідаю: «Влучила 8 разів, і пішла додому...» Вона дуже сміялася.
Перед гонками, що залишилися, почуваєтеся впевнено? Зараз я набагато спокійніша. Кажу собі, навіть якби щось далі не склалося, з плечей у мене вже впав важкий камінь... Так, «дерев’яна» медаль, але навіть вона – це сенсація.
Хлопці після своїх успіхів казали: хай тепер покажуть себе дівчата. Мотивували Вас таким чином? Вони нас підтримали ще перед гонкою. Вони - дуже позитивні, кожен результат для них - успіх. Навіть коли гонка не вдалася, підтримують нас, і саме це нам потрібно. Завдяки хлопцям у нас супер атмосфера в команді.
Тренер Рибар, коли його запитали про медаль перед гонкою, сказав що то була б аж надто неймовірна казка. Це правда.
А потім сказав, що шкода, що не вдалося дотягтися до медалі. Ви навіть не уявляєте, як сильно я б хотіла потішити тренера!
А себе? Себе не хотіли б потішити? Я страшенно ціную людей, які для мене так багато роблять! Я усвідомлюю їх працю і дуже високо її оцінюю. Дуже їх ціную, і хочу їм віддячити. А мої результати – то буде набільша радість.
Перед гонкою переслідування Ви змінили сережки, на Вас не було «командних» сережок зі синім каменем. Чому? Квєта Йеріонова, мамина подруга, сказала, що ті які маю зараз на собі, мені більше личать. І щоб я вдягнула їх, бо ті попередні мені не принесли удачу. Тому я одразу зранку їх змінила.
Оригінал інтерв'ю Переклад Олена Сенюта
|
|
|
|
|
|
|
Коментарі (Всього: 28)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінки в останній гонці
|
|
|
|
|
Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні? |
|
Провести конкурс, як зазвичай
|
355
|
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
|
121
|
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
|
36
|
|
проголосовать |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|