"Бронзова" Лілія (Львівска газета, укр)

Першу медаль Олімпіади в Туріні для України здобула біатлоністка Лілія Єфремова.

“Справжній спортсмен повинен уміти працювати на змаганнях так, як на тренуванні”, – сказала в грудневому інтерв’ю нашому кореспондентові українська біатлоністка Лілія Єфремова. Вчора у спринтерських перегонах їй це вдалося просто блискуче! Вона відправила в ціль усі десять куль, продемонструвала високу швидкість на дистанції і здобула олімпійську “бронзу”, яка цілком могла стати “золотом”.

Близько семи секунд програла українка несподіваній переможниці перегонів Флоранс Баварель-Робер. Досвідчена француженка того дня продемонструвала не лише бездоганну влучність на рубежах, якою вона завжди славилась, а й чудову лижну підготовку. Трохи більше двох секунд програла новій олімпійській чемпіонці срібна призерка спринту Анна Карін Олофссон. Шведка пробігла одне штрафне коло після стрільби лежачи, але її нещодавнє лижне минуле дало про себе знати. Лілія Єфремова, варто зазначити, також завжди відзначалася високою швидкістю на дистанції.

Для 28-річної сумчанки каменем спотикання була стрільба. Можна лише уявити, що творилося в серцях наших тренерів, коли після першого успішно пройденого вогневого рубежа на табло навпроти прізвища української спортсменки з’явилася цифра три (тобто третє місце). Коли Лілія підїжджала до стрільбища вдруге, всі затамували подих. Адже того дня на стрільбі стоячи доля вже зіграла злий жарт з однією з українських надій, досвідченою Оленою Петровою. Віце-чемпіонка Нагано-1998 відправила в ціль перші три кулі, а потім двічі схибила.

Єфремовій, здавалося, допомагали якісь вищі сили, вона закрила всі п’ять мішеней і кинулася на трасу, яка того дня вже була добряче підкоректована і снігопадом, і сонячним промінням.
Знаючи бійцівський характер і швидкісні можливості українки, можна було сподіватися, що вона не віддасть медалі. Хоча віра дещо похитнулася, коли українська спортсменка з’явилася на фінішній прямій, а годинник почав дуже швидко відраховувати секунди на користь суперниць. Те, що наша держава втретє в історії біатлону здобуде олімпійську медаль, стало остаточно зрозуміло, коли з дев’ятим часом фінішувала остання небезпечна конкурентка росіянка Ольґа Зайцева. Російська збірна, зауважимо, того дня вийшла на старт не в найкращому настрої, адже стало відомо, що позитивний результат дала допінг-проба олімпійської віце-чемпіонки в індивідуальних перегонах Ольґі Пильовой. Інші українські біатлоністки розташувалися того дня в протоколі нижче. Олена Петрова з двома промахами 44-та (відставання 2 хв. 20,8 сек.). Оксана Хвостенко з одним – 49-та (+2.38,7), Ніна Лемеш – 50-та (+2.42,1). Нагадаємо, що за результатами спринтерських перегонів відбудуться в суботу перегони переслідування.

Декілька слів про Лілію. Вона народилась у російському місті Чебоксари. Рідне місто  відвідує щороку, адже там залишились її батьки і дві старші сестри. Лілія не пройшла відбір в російську збірну перед Іграми в Солт-Лейк-Сіті. Після цього талановиту біатлоністку запросили в Білорусь. Проте там вона надовго не затрималась, відчувши байдужість з боку керівництва команди. Хоча білоруський період в житті спортсменки нещасливим назвати не можна. Адже там вона познайомилась з особистим тренером і майбутнім чоловіком Костянтином Вайгіним. 2003 року разом вони переїхали в Україну. Саме виступаючи під синьо-жовтим прапором, Лілія Єфремова досягла свого донедавна найбільшого успіху в кар’єрі – стала третьою у спринті на етапі Кубка світу в Осрблі. Лілія доволі сором’язлива, щоправда, на спорт це не розповсюджується. На трасі й стрільбищі вона ніколи не нітилася перед іменитими суперницями, що й довела вчора в спринтерських перегонах у Сан-Сікаріо.

Непередбачуваність – ось у чому вся краса біатлону! Після того, як Лілія Єфремова з п’ятьма промахами в індивідуальних перегонах опинилася за межами тридцятки, відверто кажучи, було небагато людей, які насправді вірили в її успіх у спринті. “Газета” чи не єдина з-поміж представників мас-медіа назвала той виступ обнадійливою невдачею. Сподіватимемося, що свято на нашій вулиці триватиме.
Анна Савчик

для газети
Володимир Бринзак
президент Федерації біатлону України, віце-президент НОК України
Як уже казав, Україна має шанс здобути нагороду в Туріні. А як атлети скористаються цим шансом – покаже час. Лілія Єфремова скористалася ним, із чим вітаю її. Переконаний, якби не щасливий збіг обставин, то наша скарбничка сьогодні так і не поповнилася б нагородою. Річ у тім, що спочатку падав сніг, а коли черга стартувати дійшла до Лілії Єфремової, то опади припинилися. Це дало змогу їй розвинути кращу швидкість, адже лижі ліпше пересуваються, коли не падає сніг. Тож цього разу фортуна нам посміхнулася, й ми здобули першу нагороду.
Нині про якісь пишні святкування не доводиться говорити – відкоркуємо шампанське на Медал Плаза, от і все. А на 21 лютого, на свій день народження, я вже замовив банкетний зал. Відтак там керівники федерацій, тренери, члени нашої делегації вшанують українську бронзову призерку Олімпіади. Віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко уже привітав Лілю з нагородою, ось-ось зателефонує Президент України Віктор Ющенко. Сподіваюся, що Олександр Омельченко дотримає обіцянки й виділить Єфремовій квартиру в Києві. Це буде добрим стимулом для наших спортсменів.
Розмовляв Гліб Ваколюк

Источник http://www.gazeta.lviv.ua