|
|
2017-08-16 19:19 | Любов Кип’яченкова: Віра Надія Любов…
|
|
|
Улюблений стадіон – у Ліллехаммері; улюблена книга - «Щоденник пам'яті», Ніколас Спаркс; яку музику любить - все залежить від настрою, взагалі, слухаю всю; улюблений колір - зелений; улюблена тварина - собака; що найбільше цінуєте в людях - чесність, чуйність; що можете пробачити другові, а чого - ні - зможу пробачити все, окрім зради і брехні; улюблена пора року - весна; який вид спорту, окрім біатлону, подобається найбільше - легка атлетика.
Ті, хто починає свій шлях...
В українській збірній з біатлону є майстри, професіонали найвищого рівня, які входять до світової еліти; а є спортсмени, що тільки починають свій шлях у спорті, придивляючись до чемпіонів, мріючи зайняти своє місце в національній команді. Молоді атлети роблять перші кроки, намагаючись показати все, на що здатні. І деякі з них дійсно заслуговують на увагу і тренерів, і вболівальників, вони дарують всім нам надію на те, що росте гідна зміна. Однією з таких біатлоністок є багаторазова чемпіонка України Любов Кип’яченкова. Дівчина набирається досвіду, провела лише кілька гонок на міжнародному рівні, але її безсумнівний талант, завзятість, сила волі, працездатність і величезне бажання досягти успіху, змушують нас стежити за кожним стартом спортсменки.
Віра Надія Любов
Вона вірить в те, що все вийде, і мрії обов'язково збудуться, адже в її будинку є Віра, Надія і Любов; у Люби, окрім мами, ще дві сестри: Надія і Віра. Сестри дуже дружні і намагаються підтримувати одна одну. У родині існує традиція: на Трійцю всі збираються разом, вважаючи свято - своїм сімейним, адже сестер теж троє... Так склалося, що думка старшої сестри, Надії, дуже важливо для Люби, саме її підтримки і схвалення чекає дівчина: «Вона мені і сестра , і найкраща подруга, - говорить спортсменка, - як ніхто інший мене розуміє і підтримує ».
Наставники
І все ж, на першому місці для юної біатлоністки завжди залишається думка її наставників. А їх у неї троє: «Біатлоном я почала займатися в 14-років. Мене тоді привів до Харківського спортивного училища (ХОВУФКС) шкільний вчитель, там я і зустріла свого першого тренера Солодовника Сергія Івановича, - згадує Кип’яченкова, - ця людина мене змусила повірити в себе, пристрасно полюбити біатлон, він зі мною постійно працює. Сергій Іванович - моя підтримка, його думка дуже важлива. Я також тренуюся і зі Спіжевим Володимиром Миколайовичем, він займається зі мною в основному тільки в Харкові, ми працюємо над технікою пересування на лижах і ролерах. До речі, саме він в перший раз поставив мене на лижі. Володимир Миколайович - колишній спортсмен, він теж займався біатлоном і досить-таки непогано, був у складі збірної СРСР. Є у мене і ще один тренер - Спіцин Віктор Єпіфанович, який займається зі мною в основному на зборах. З ним ми працюємо над стрільбою, скорострільністю і швидкістю приготування на рубежі».
І все ж, незважаючи на таку кількість серйозних наставників, на рішення дівчини залишитися в спорті, домагатися високих результатів вплинула мама Олена Вікторівна. Саме вона перша розгледіла талант своєї дитини, а мамина підтримка завжди важлива, особливо, коли ти робиш перші кроки, пізнаючи секрети майстерності.
Вперше на подіумі
Перші перемоги до Люби прийшли влітку 2012 року, вона брала участь в спринті (кросом) в Сумах, де зайняла 1 місце. А сьогодні спортсменка вже є багаторазовою чемпіонкою України, призером чемпіонату країни.
Любов Кип’яченкова спробувала свої сили і в міжнародних стартах: їй випала честь брати участь в Юнацьких Олімпійських іграх, які проходили в норвезькому Ліллехаммері, біатлоністка стартувала в гонках етапів юніорського кубку IBU минулого сезону. «В першу чергу, ці старти дали мені досвід, подарували нові навички і хороші спогади, - розповідає спортсменка. - Я мала можливість дивитися на старших, переймати досвід, вважаю, що мені тоді дуже пощастило, так як і тренери у нас були чудові, та й команда дуже дружна. І, звичайно, було цікаво подивитися і мені самій, і моїм тренерам, на якому я рівні, чи впораюся з поставленими завданнями».
Міжнародні старти
У минулому сезоні, в Ленцерхайді, українська спортсменка зайняла 10 місце в спринті, при цьому, дівчина все ж допустила 2 промахи, та й суперниці були старше її на 2-3 роки. Той старт Люба, напевно, запам'ятає на все життя: «Якщо чесно, довго тоді не могла повірити, що я все-таки в 10-ці кращих. Все ж перша гонка на кубку IBU. Мене просто переповнювали позитивні емоції, я зрозуміла, що є ще над чим працювати і працювати. І всі труднощі ще попереду. Для мене саме той старт став величезним мотиватором і позитивним зарядом, зрозуміла, що кожен може боротися за призи, і я теж можу...»
Непогано пробігла Люба і в іншій гонці юніорського кубку IBU в Осрблі, коли наші дівчата посіли 5 місце в естафеті (Любов Кип’яченкова, Оксана Коваленко, Христина Дмитренко). Наймолодша біатлоністка команди бігла тоді відповідальний 1 етап, і, незважаючи на величезне хвилювання, всі рубежі вона пройшла без промахів.
Щасливі старти в Тисовці
Дуже вдалим для Кип’яченкової став і минулий чемпіонат України, і все ж дівчина не цілком задоволена собою: «У мене не вийшов мас-старт. Якщо чесно, то я не люблю контактні гонки, тому що дуже сильно «мандражирую», переживаю. Іноді дивуюся, що, в підсумку, показую непогані результати. Я тоді не впоралася зі стрільбою на останній стійці, допустила 3 промахи і на фініш прийшла другою».
Звичайно, не всі гонки вдаються, бувають і невдалі старти: «Провальні гонки ніколи нікому не подобаються і змушують сумувати, мені в ці моменти краще залишатися одній, - говорить спортсменка, - намагаюся не приділяти особливу увагу невдачам, однак, ввечері, перед сном, завжди роблю висновки, аналізую: що пішло не так, де допустила помилку, намагаюся зробити з прорахунків урок і не допустити нових помилок».
Плани і мрії
Найбільше Любі подобається спринт: стрімка гонка з двома рубежами. Поки її швидкі ноги допомагають з 4-5-ю промахами потрапляти в трійку найсильніших, але спортсменка розуміє, де її слабкі місця і в цьому міжсезонні робить акцент на роботу над витривалістю і точністю стрільби.
У планах на майбутній сезон: виступити не гірше, ніж це було в попередньому, і потрапити в команду Б.
Дівчина мріє про Олімп і олімпійських нагороди, ставлячи перед собою тільки найвищі цілі. Що ж, побажаємо їй на цьому шляху успіху.
Готова до важкої праці...
А поки 18-тирічна дівчина, окрім спорту, живе, як і всі її однолітки: дуже любить читати детективи, танцювати і слухати хорошу музику, крім цього, Люба захоплюється жіночим футболом, цікавиться легкою атлетикою.
Люба - весела і доброзичлива людина, з усіма в команді вона намагається підтримувати добрі стосунки, втім, інших приятелів і товаришів у неї зараз і немає, тому що більшу частину свого часу дівчина приділяє спорту.
Незважаючи на юний вік, у спортсменки є свій життєвий девіз: «Якщо ти хочеш бути краще за інших, то приготуйся робити те, що інші не хочуть робити». На минулому чемпіонаті України, який пройшов нещодавно в Тисовці, Любов Кип’яченкова завоювала 3 золота і срібло, випередивши за кількістю нагород дівчат, які і старше, і більш досвідчені. Напевно, це привід для гордості...
Проте Люба розуміє, що все тільки починається, а попереду багато роботи, якщо хочеш досягти високих результатів і стати топ-атлетом, прославляючи Україну на біатлонних трасах світу. Що ж, заради перемоги вона готова до важкої праці і спортивних викликів!
Підготувала Ганна Осолодкіна
|
|
|
|
|
|
|
Коментарі (Всього: 15)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінки в останній гонці
|
|
|
|
|
Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні? |
|
Провести конкурс, як зазвичай
|
355
|
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
|
121
|
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
|
36
|
|
проголосовать |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|