Кубок світу
# Ім'я Очки
1 Йоханнес-Тінґнес Бьо 569
2 Стурла Легрейд 454
3 Емільєн Жаклен 373
4 Ерік Перро 368
5 Себастьян Самуельссон 354
6 Вебйорн Соерум 310
7 Філіпп Наврат 292
8 Фаб'єн Клод 260
9 Мартін Улдаль 251
10 Кантен Фійон-Майє 233
Весь рейтинг
останнє фото
Всі фотогалереї
Головна
Обговорення   03:45
Турнір
Усе про біатлон
Чат
Блоги
Інтерв'ю
Преса
Голосування
Трансляції на ТБ
Сайти про біатлон
Контакти
Календар
Кубок світу
Кубок IBU
Юніорський кубок IBU
Результати
Кубок націй
Кубок націй IBU
Статистика стрільби
Швидкість спортсменів
Біатлонна статистика
Наша збірна
Автографкарти
Фотогалереї збірної
Особисті фотографії
Чемпіонати України
Спорт-школи України
Профайли
Фотогалереї
registration
Реєстрація
Вхід
Мій профайл
next race

Кубок світу, Обергоф
2025-01-09 14:20 (CET)
Спринт 7.5 км, Жінки

Наступна трансляція

Кубок світу, Обергоф
2025-01-09 14:20 (CET)
Спринт 7.5 км, Жінки

Час київський

Всі трансляції



2021-01-24 08:37 |

Олена Підгрушна: Зараз вішати всіх собак за результати на Юрая – як мінімум, не справедливо


Ґрунтовна розмова про біатлон із діючим спортсменом, членом національної збірної – це новий досвід для нашого сайту. Та й, напевно, такого змістовного, глибокого інтерв’ю щодо спортивного життя в цілому і загального комплексу проблем в українському біатлоні до сьогодні ще не було. До вашої уваги – такий матеріал, як результат двогодинної розмови-сповіді капітана жіночої збірної України Олени Підгрушної, спеціально для читачів biathlon.com.ua.

- Лєна, цього сезону дуже багато говориться про недоліки в підготовці влітку. Ти – дуже досвідчена спортсменка. Готувалась за різними програмами, методиками, маєш з чим порівнювати. Чого найбільше бракувало минулого літа, на твій погляд?

- Я б сказала, що перш за все – виїзду за кордон і тренувань на стадіонах, які відповідають міжнародним стандартам і вимогам. Це і перепади висот по лижеролерних трасах, і рельєф, і стрільбище – все це взаємопов’язано.

- Чому робота на висоті під час міжсезоння настільки важлива?



- Висота відіграє дуже велику роль в підготовці, тому що впливає на поліпшення фізіологічних процесів в організмі. Науковцями доведено, що робота в умовах пониженої кількості кисню сприяє підвищенню рівня гемоглобіну в крові. Тобто, організм адаптується до більш складних умов. І якщо правильно розподілити підготовку між висотою й низовиною, можна досить сильно «розкачати» всі буферні системи організму та поліпшити в цілому працездатність на певний період.

А ми «застрягли» на середньогір’ї,  не «розігнали» свій організм високогір’ям, і не могли нормально тренуватись, як на рівнині, тому що на середньогір’ї також потрібно проходити акліматизацію. Зокрема  виходило так, що ми приїжджаємо на середньогір’я, там є 5-7 акліматизаційних днів, коли ми не можемо виконувати інтенсивну робот. Повертаємось додому – знову 5-7 днів проходить реакліматизація, також без можливості інтенсивних тренувань. Далі знов їдемо в Сянки – і ця історія повторюється чотири рази. І кожен раз адаптація йде до однієї й тієї ж висоти – 900 метрів. Якщо б була варіація – скажімо, 900, 1300, потім 1000, 1500, або витримувались індивідуальні особливості організму до акліматизації та реакліматизації – тоді можливості організму у процесі змагальної діяльності набагато більші, оскільки акліматизація проходить чіткіше, зрозуміліше: є день, коли тобі погано, а далі ти знову «в строю».



- Під час минулої нашої розмови ти говорила про зміщення акліматизаційних днів. Більшість вболівальників нічого не розуміє про акліматизацію, в чому вона виражається. Можеш пояснити, як то кажуть, «на пальцях»?

- Перш за все, коли ми піднімаємось в гори, на висоті мало кисню. Тобто перший вплив на організм – брак кисню в повітрі. Якщо точніше, кисню-то досить, але організм звик засвоювати його в певному відсотковому співвідношенні в повітрі. На висоті його трішки менше, й організм до цього мусить пристосовуватись. Відповідно, він починає перебудовуватись на той рівень кисню в повітрі, який є на тій чи іншій висоті. Тому перші кілька днів спостерігається сонливість, позіхання, важке дихання. Навіть забіжиш на другий чи третій поверх – з’являється задишка. І це нормально – просто йдуть процеси адаптації організму. Це може пройти за день-два, в когось може не відбуватись взагалі. Але потім є, як ми його називаємо, день акліматизації. В когось він більш яскраво виражений, в когось менше – це все абсолютно індивідуально.

Як приклад,  у мене завжди акліматизаційним був п’ятий день. В цей день я завжди себе погано почуваю: в’яла, немає сил, зазвичай підвищена, але інколи і понижена частота серцевих скорочень… Тобто буває – ти біжиш, задихаєшся, а частота серцевих скорочень  низька. Або навпаки – надто висока, а дихання в нормі. Вся ця нестандартна поведінка організму і є акліматизацією: організм адаптується до тих кліматичних умов, куди він потрапив, в нашому випадку до висоти. Ми на це ніяк вплинути не можемо. Я не можу понизити пульс або налагодити дихання – це неможливо. Звісно, якби я народилася в горах на висоті хоча б 1000-1200 метрів, в мене цих процесів не було би, або вони б починались десь на рівні 2000-2500 метрів. Через це, ті спортсмени, які народились на висоті, зі старту мають свій бонус: вони готові бігти в горах. Нам же завжди потрібна акліматизація.

І тому, коли ми приїжджаємо на висоту, починаються якісь збої – в кожного по-різному. В нас немає таких супертехнологій в фармакології, і я не знаю чи взагалі такі існують, щоб якось нейтралізувати ці процеси. Тому йдемо традиційним шляхом, проходимо цю акліматизацію. Враховуючи наш стислий графік під час Кубка світу, вже на четвертий день в Антхольці гонка. Потім п’ятий чи шостий – знову гонка, сьомий день – гонка. І кожен спортсмен може потрапити в гонці на день акліматизації. І якщо в цей день пробігти гонку, це ще гірше впливає на організм. Вважається, що в день акліматизації краще взагалі не робити якоїсь максимальної фізичної активності, особливо що стосується швидкісної роботи.

Під час тренувальних зборів ми завжди в цей день збавляємо навантаження, щоб організм спокійно адаптувався і надалі був готовий до роботи. Якщо в цей день ми навантажуємось – наслідки від цього можуть тягнутись ще кілька тижнів. В моїй практиці були випадки, коли в день акліматизації я виконувала швидкісну роботу, і потім протягом двох-трьох тижнів вже не могла розігнатись. Намагалась, працювала, але організм відмовлявся, потрапив в якусь яму. Тому протягом тренувального процесу ми намагаємось цього уникати. Але під час змагань виходимо з того календаря, який маємо. Ми не можемо обирати лише ті старти, які б бігли, коли вже акліматизувались. Завершився попередній етап Кубка світу, ми переїхали -  за пару днів стартуємо, незалежно від того, потрапив ти в акліматизацію, чи ні. Просто в таких умовах намагаєшся витиснути максимум зі свого організму, але при цьому якось не потрапити в ту яму, щоб завтра-післязавтра продовжити змагальну діяльність.

Такий графік тягнеться протягом усього сезону. І якщо повернутись до Сянок, коли ми «застрягли» на чотири місяці на одній висоті, можу сказати, що якби ми ці чотири збори провели в горах, це було б набагато краще, ніж робота, проведена на середньогір’ї. Прикладом оптимального використання гірської підготовки був олімпійський цикл 2010-2014 років.



- Якщо, приміром ти в день гонки розумієш, що потрапила в акліматизацію, ти в гонці намагаєшся дійсно витиснути максимум, чи за погодженням з тренером десь себе трішки бережеш, аби не випасти з процесу на наступні тижні?

- В залежності від гонки. Якщо це естафета, то викладаєшся по максимуму. Якщо є можливість трішечки себе поберегти, хоча б мінімально, щоб не зайти у «колапс», то, звісно, спортсмен в цьому випадку свій організм ставить в пріоритеті, щоби надалі продовжити бігати нормально. Реально – однією гонкою можна «вибити» себе на кілька тижнів, це не перебільшення.

- Ну ось ще приклад. Ти приїхала разом з командою на збір в Обертілліах – і в тебе збились дні акліматизації. Як це вплинуло на тренувальний процес, в чому є проблема?

- По великому рахунку, якщо це – звичайний збір, то проблеми немає. Ми по факту можемо внести корекцію в тренувальний процес, змістити день відпочинку і так далі. Щодо цьогорічного Хохфільцену, коли я вперше помітила збій в акліматизаційних днях, то певною мірою було навіть добре, що вона пройшла раніше – на четвертий день, коли я якраз пропускала спринт. В той день я на тренуванні робила швидкісну роботу, і повністю відчула, що в мене тоді відбулась акліматизація. До того навіть стояло питання, чи варто мене ставити на естафету наступного дня.

Але в день естафети я вже почувала себе нормально. Так, трішки не вистачило на фініш для боротьби з Хаузер, але Ліза цього року в прекрасній функціональній формі. Та коли пішла друга акліматизаційна хвиля – вона вже «накрила» мене на спринті другого етапу в Хохфільцені. І там я вже нічого змінити не могла – просто реально ледь доїхала до фінішу. І дуже добре, що після цього був Обертілліах і відкаточний збір, під час якого я змогла «відійти».

Продовжуючи тему акліматизаційних днів, тренери також розраховують – хто стартуватиме, а хто пропускатиме гонку, зважаючи на особливості організму спортсменів. Тому що якщо спортсмен чітко знає, що в нього в цей день припадає акліматизація і він може себе погано почувати, він разом з тренерами вирішує – можливо, в цей день краще поставити на гонку іншого спортсмена, особливо якщо мова йде про естафету. Щоб не наражати всю команду на ризик більш низького результату. Відповідно, якщо день акліматизації зміщується, регулювати це вже складніше. В мене протягом двадцяти років кар’єри акліматизація – на п’ятий день. А цього року на гірських зборах – чомусь змістилась на четвертий.

- Деякі спортсмени говорять, що не люблять висоту. В нас, приміром, така ситуація у Віти та Валі Семеренко. Це пов’язано якраз зі складнощами акліматизації?

- Я думаю, що так. Минулого року в мене все склалось якнайкраще. Я пропускала етап в Естерсунді – відбігала Кубок IBU в Шушені, потім піднялись в Ріднау, там я спокійно пройшла акліматизацію, і приїхавши в Хохфільцен, я себе прекрасно там почувала. І там в мене були хороші результати. Цього року, на жаль, так не вийшло – з Контіолахті ми поїхали в Хохфільцен, де одразу потрібно було стартувати. Фактично, протягом сезону нам постійно доводиться «боротись» з акліматизацією. Але – така вже наша доля: ми народились в Україні, на рівнині, і мусимо пристосовуватись до висоти.



- Зараз в тебе вже є досвід підготовки з особистим тренером, але фактично в межах команди. Індивідуальна підготовка: так чи ні?

- Я скажу: і так, і ні. (Сміється) В команді добре готуватись, тому що завжди є спаринг-партнер, з яким можна і на лижні, і в залі, і на стрільбі попрацювати. Це може бути і одна людина, і п’ять, і десять… Але це добре - коли знаходиш повне порозуміння з тренерами: зійшлися характерами, як би смішно це не виглядало, але дійсно бувають моменти, коли люди не підходять один одному. Тут навіть справа не в професіоналізмі – просто в будь-якій організації керівник обирає людей, з ким він хоче працювати, і це нормально. В нас не такий великий вибір спортсменів і тренерів, тому, звісно, доводиться знаходити спільну мову з тими спеціалістами, які працюють з командою.

Щодо особистої роботи, то це краще, наприклад, якщо ти маєш проблеми зі здоров’ям, що потребує індивідуального графіку – як це було в моєму випадку з міокардитом. Минулого року я формально була в команді, але по суті – на самопідготовці, тому що фактично виконувала зовсім іншу роботу, ніж решта дівчат. Так, ми разом їхали на ролери, але в них одна робота, в мене – зовсім інша. І так ми працювали протягом всього підготовчого сезону.

Працюючи в команді, витримувати такий індивідуальний графік складно. Ну, припустимо – команда працює за семиденним циклом. Того року я не могла це фізично витягнути через лікування – мені потрібні були більш короткі цикли. А це вже, в свою чергу, важко було організувати, тому що стрільбище замовлене під визначені для команди дні, зали – також. І мені вже – хочеш-не-хочеш – доводилось також «витягувати» ці довгі мікроцикли. Задля цього доводилось збавляти навантаження, щоб я могла витримати сім днів: шість робочих і сьомий день відпочинку.

Через це виникали складнощі, тому цього року, з огляду на досвід попереднього сезону, я попросила дозволу, щоб зі мною працював окремий тренер і ми могли швидко реагувати на реакцію мого організму й за необхідності коригувати програму підготовки. І я дуже рада і вдячна керівництву міністерства і федерації, особисто Володимиру Михайловичу Бринзаку та тренерському складу команди за те, що пішли мені на поступки і я змогла ці півроку спокійно готуватись. Ми зробили дуже великий обсяг роботи, не потрібно було підлаштовуватись, скидати навантаження, щоби витримати тренувальний цикл команди. Все, що було заплановано, ми виконали, і навіть трішки більше.

Підсумовуючи, можу сказати, що тут немає однозначної універсальної відповіді – що краще: робота з командою, чи з особистим тренером. Ми не роботи: є проблеми зі здоров’ям, травми, є, зрештою, організм, який просто не вписується в загальні норми підготовки. Комусь потрібно силовою роботою виходити на пік форми, комусь – швидкісною, комусь – монотонною… Ми настільки всі різні, що, фактично, перебуваючи разом в команді, неможливо до кожного підійти виключно індивідуально.

Тренер готує якийсь «середньо-арифметичний» план, вносить якісь індивідуальні корективи щодо кожного спортсмена. Але, повторюсь, є такі спортсмени, які просто об’єктивно не вписуються в цю загальну схему. Це не є погано чи добре – це його особливість: психологічна, фізіологічна, тощо. І такий спортсмен при роботі з особистим тренером може здобути набагато більше, ніж в команді. Але й робота в команді має свої переваги.

- Цього сезону вболівальники часто закидають Юраю Санітрі те, що він, ніби-то, взявши додаткове навантаження з жіночою збірною, не справляється з двома командами. Як ти ставишся до таких висловлювань?

- Негативно. Якби в це міжсезоння в нас були умови, в яких ми звикли працювати кожного року, я думаю, результати були б набагато кращі – як в чоловіків, так і в жінок. Я бачу, як Юрай працює, і наскільки вкладається в свою роботу, в кожного спортсмена. Коли не зайдеш до нього – він постійно думає, щось пише, рахує… Дійсно живе командою 24 години на добу. Але виходячи з тих умов, які були цього літа… Безліч нюансів. Так, це дрібнички, але всі вони впливають на підготовку. Великий спорт взагалі починається з дрібничок – і кожна з них, зокрема, в біатлоні «коштує» десяті долі, або й цілі секунди в кінцевому результаті.

- Але ж якість результатів, порівняно з минулим сезоном, у чоловіків вища, ніж у жінок. Це може бути наслідком того, що Юрай зараз лише вивчає можливості й особливості кожної спортсменки?

- Так, можливо. Аналогічні питання є в мене з Олександром Кравченком, який також працює зі мною перший рік. Не скажу, що це важко, але дійсно є кілька негативних моментів, яких би можна було уникнути, якщо б тренер краще знав свого спортсмена. Але ж потрібно розуміти і особливості нашої команди. Віта та Валя все життя працювали з Григорієм Івановичем Шамраєм, Даша Блашко проводить перший повноцінний сезон в команді, Катя Бех взагалі лише розпочинає свій шлях на такому рівні, я також після проблем з серцем працюю з особистим тренером. Тобто, якщо з чоловіками Санітра працював планомірно протягом кількох років, то в жінок у нас взагалі в кожної – окрема спортивна біографія. (Посміхається) І зараз вішати всіх собак за результати на Юрая – це, як мінімум, не справедливо.

Спілкувався Євген Тарасенко

Продовження інтерв’ю читайте завтра:
- скільки кілограмів речей возить з собою українська команда
- нюанси проживання і харчування команди на зборах
- медицина і психологія в біатлоні
- скільки секунд українці програють на трасі за рахунок якості лиж
- якими типами патронів користуються спортсмени


Коментарі (Всього: 77)

[ 1, 2, 3 ]

2021-01-24 09:17
 # 1  Noname (Київ) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Спасибо, очень содержательное интервью, как-то стало так жалко девочек, эти Сянки... и будущий сезон будет же не лучше, границы никто не открывает... Поклюка тоже высоко, тоже будет трудно...Юрай трудяга и очень ответственный человек и тренер, дай Бог ему здоровья.
2021-01-24 09:30
 # 2  Jasya Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Дуже цікаво!
2021-01-24 09:58
 # 3  ньюбеланс (Новополоцк) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Спасибо, Лена! Всё очень не просто в современном биатлоне.....Многие прочитав это интервью, возможно, будут не столь категоричны в своих оценках! А результат всегда будет, если идти к нему поступательно, а не "загонять" спортсменов раньше времени! Примеров много тому! Всем желаю побед на ЧМ в Паклюке!
2021-01-24 10:01
 # 4  Klara (Одеса) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Гарне починання. Дякую, з нетерпінням чекатиму на продовження
2021-01-24 10:27
 # 5  lelik123 (Прилуки) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Цікаво.
2021-01-24 10:37
 # 6  trov (николаев) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Многие прочитав это интервью, возможно, будут не столь категоричны в своих оценках!
Думаете? Многие вряд ли прочитают до конца, и скажут отмазки, у всех условия одинаковые и почему мы не выигрываем у норвежек....
Жене спасибо за интервью - понравилась беседа двух разумных людей, а не как было в экспресс интервью после финиша, "ну почему вы промазали на последнем рубеже - не отдывавшаяся спортсменка- не знаю"
2021-01-24 10:43
 # 7  Оксана (Гамбург) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Спасибо за содержательное интервью! Надеюсь, его прочтут и те болельщики, которые недооценивают влияние всех упомянутых факторов на результат.
2021-01-24 10:55
 # 8  Федiр (Киiв) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Бажано, щоб цей матерiал прочитали тi "спецiалiсти", якi постiйно розповiдають нам кого вiдправити на пенсiю, кого на який етап естафети поставити i т.д. i т.п.
2021-01-24 11:10
 # 9  Feo2500 Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Спасибо за интересный материал. Надеюсь, в планах ещё немало подобных содержательных бесед, возможно не только с действующими спортсменами, но и с тренерами, иными специалистами (сервис-бригада, медики и т.д.) или функционерами.
Может есть смысл, в топике создать подпункт, к примеру - "О биатлоне из первых рук", где можно было бы размещать подобные материалы.
Из первой части, особый интерес вызвало мнение Елены о работе с личным тренером и/или в команде, под руководством одного главного тренера. Тема актуальная и достаточно острая, периодически вызывающая бурные дискуссии на сайте..
2021-01-24 11:15
 # 10  Santi (Trondhjem) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Интересное интервью и много между строк читается) Особенно тем, кто хочет читать, а не просто умиляться.

Лена молодец, но полного понимания даже с личным тренером явно нет. Еще хуже, что у Санитры действительно нет почти никаких рычагов влияния на команду, каждый сам по себе со своими "тараканами", тренерами, привычками. И из этого разномастного хора ему надо ого-то выбирать, ставить и отвечать за результат.

Не удивлюсь, если рано или поздно он плюнет на эту затею и будет работать с мужчинами. Потому что уж очень фиалковые у нас барышни. Ну или поставит условия одной команды и общего тренера - тогда будет эффект.

Лене спасибо, жаль, сказала немногое из того, что могла, но как действующего спортсмена я ее в этом понимаю.
2021-01-24 11:20
 # 11  Stanis67 Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Як у тому мультику - " все правильно, все сходится, только почему так кушать хочется".. Для тих хто не зрозумів юмору, - чому ж сиділи чооотиииири місяці на середньогір'ї????? Кому це було вигідно? Бринзаку, конкурентам, які на 8 позицій вище в кубку націй?
2021-01-24 11:24
 # 12  Comment06 Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Спасибо за интервью. Мы увидели думающую, с богатым опытом, на пике карьеры, склонную к анализу и правильным выводам, можно сказать мудрую топ спортсменку. Думаю, из Лены может получиться отличный тренер, так нужный нашему женскому биатлону.
2021-01-24 11:29
 # 13  Noname (Київ) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 Stanis67
Вы в Украине живёте, на этой планете? В курсе коронавируса? Закрытых границ? Стоимости теста на корону в 150 евро, например, в Финляндии для 1 члена команды за его личный счёт? Что за вопросы? Где наша высокогорная база не подскажите?
2021-01-24 11:31
 # 14  michael2005 (Київ) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Многие вряд ли прочитают до конца, и скажут отмазки, у всех условия одинаковые и почему мы не выигрываем у норвежек....

2 trov
:)))) Однозначно - мы же их в одну калитку должны выносить, особенно ходом!
2021-01-24 11:33
 # 15  michael2005 (Київ) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Ну что ж, надо начинать сбор средств и строить биатлонную тренировочную трассу хотя бы на Говерле, чтобы от "заграницы" не зависеть
2021-01-24 11:51
 # 16  Dyunchik@bigmir.net Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Лена! Мы верим в Вас! Вы наша гордость.
2021-01-24 12:19
 # 17  AVI (Кропивницький) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Дякую Євгену і Оленці за змістовну бесіду. Прочитане не додає оптимізму, але на багато моментів відкриває очі.
2021-01-24 12:22
 # 18  Eber (Полтава) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Благодарю за прекрасно интервью! Желаем будущих успехов!!!
2021-01-24 12:22
 # 19  navigator Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
- " У нас нет таких супертехнологий в фармакологии, и я не знаю вообще существуют ли такие"(с)
,
Эх, Лена(( Столько лет в биатлоне, а не знаешь о существовании супертехнологий в фармакологии:))
Обратись к спецам на сайте, они знают, ну в крайнем случае подскажут к кому обратиться. Есть такая Беларусь, они там все на фарме бегают. Правда, в горах им это не помогает, но фигня, фарма у них все равно есть:))
2021-01-24 12:37
 # 20  vika77 Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 Comment06
тоже думаю, что из Лены получился бы очень толковый тренер.Но вопрос в другом - захочет ли она- ведь в прошлом у нее был другой интересный опыт - спортивного функционера . В любом случае умный человек нигде не пропадет. Удачи сейчас и в будущем!
2021-01-24 12:39
 # 21  Eugen (Харків) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 navigator
Очень грамотно - вырвать фразу из контекста )
Речь шла именно о той фармакологии, которая помогает преодолевать проблемы с акклиматизацией. То, что команда Беларуси не феерит в горах, говорит о том, что ТАКОЙ фармакологии нет и у нее ))
2021-01-24 12:47
 # 22  NY (Харьков) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Лену всегда приятно слушать и читать ее интервью. Конечно вешать всех собак на Юрая смысла нет. Такова реальность сегодня. Все границы закрыты были исходили из своих возможностей. А наших возможностей оказалось мало. Юрай хороший тренер. И надеюсь он еще нам споет)) Лене хороших стартов.
2021-01-24 12:50
 # 23  Santi (Trondhjem) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Речь шла именно о той фармакологии, которая помогает преодолевать проблемы с акклиматизацией. То, что команда Беларуси не феерит в горах, говорит о том, что ТАКОЙ фармакологии нет и у нее ))

Давайте уже перестанем придумывать сказки, а? Той загадочной фармакологии о которой любят поговорить не существует в принципе) да. она чуть лучше у европейских стран, но лучше не за счет каких-то супер-новинок, которые в горах в подпольных лабораториях разрабатывают. а за счет грамотных врачей и разработанной системы восстановления и подводки к старту. Все препараты всемирно известны, в узких кругах уж точно) ну правда. вы же умный человек, хватит этих смехотворных теорий заговора) Или вам попросить примерный препаратный лист, так спокойнее будет? ни одного загадочного названия там не встретите.

Ну, невозможно уже эту ерунду о загадочной фарме слушать, не иначе инопланетяне свои секретные разработки всем дали. а нас обделили)
2021-01-24 12:52
 # 24  Eugen (Харків) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 Santi
Все препараты всемирно известны, в узких кругах уж точно) ну правда. вы же умный человек, хватит этих смехотворных теорий заговора)
Вы вольны оставаться в вашем комфортном заблуждении )
Отвечать не надо - просто дождитесь завтрашней части интервью.
2021-01-24 12:58
 # 25  Santi (Trondhjem) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Вы вольны оставаться в вашем комфортном заблуждении )
Отвечать не надо - просто дождитесь завтрашней части интервью.


Какое неведение? Я с этим работаю, изо дня в день. Далеко за пределами нашей прекрасной страны. Мне даже ждать не нужно. если наша федерация экономит на препаратах - это их проблемы. но вот, что не знают - абсолютное и полное вранье.
2021-01-24 13:12
 # 26  navigator Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 Eugen
То, что команда Беларуси не феерит в горах, говорит о том, что ТАКОЙ фармакологии нет и у нее ))
Вот досада(( Какая-то левая есть, а той, что нужно нет. А нынешний ЧМ и следующие ОИ будут на высоте.
А эти бездари разработали или купили какую-то хрень, которая только для соревнований водокачки((
Ну лохи же:))
2021-01-24 13:17
 # 27  beaver_Bob Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
2 Comment06
Думаю, из Лены может получиться отличный тренер, так нужный нашему женскому биатлону.
Теж про це подумав, читаючи інтерв'ю. Головне, щоб це керівництво підтримало.
2021-01-24 13:17
 # 28  ЛеВШа (Чернігів) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Я с этим работаю, изо дня в день. Далеко за пределами нашей прекрасной страны. Мне даже ждать не нужно.
2 Santi Работа за пределами нашей прекрасной страны не меняет нашу психологию: да я все знаю, не хочу об этом говорить, все об этом знают...) . Так поделитесь здесь своими знаниями, а мы завтра после второй части интервью сможем возможно кого то в чем то уличить)).
2021-01-24 13:18
 # 29  Миг Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
невозможно уже эту ерунду о загадочной фарме слушать,
Не такая уж это ерунда. Например те лекарства (мази для родителей) которые я покупаю у нас и такого же плана привозят из Европы, Израиля, даже РФ это же небо и земля. У нас очень отсталая фарма. Не знаю причины - делают ли все из мела или нет оборудования или рентабельность меньше 500% не выгодно нашим производителям чтобы прокормить контролирующие и управляющие организации. Но так есть, тоже касается медицины.
2021-01-24 13:18
 # 30  al_shdw (Київ) Цитировать выделенное  Посмотреть профайл
Дякую за інтерв'ю! В Олени вони завжди цікаві, виважені і по суті))

[ 1, 2, 3 ]

Останні обговорювані новини
    Різдвяна гонка-2024: Хто, де, коли та які зміни в регламенті? (11)
    ЧУ-2024. Результати чоловічої гонки переслідування (23)
    ЧУ-2024. Результати жіночої гонки переслідування (6)
    Ансі-2024. Результати жіночого мас-старту (103)
    ЧУ-2024. Результати змішаної естафети (12)
 
Додати коментар
Вітаємо:
1. Якщо ви вже реєструвалися на сайті, введіть ваш E-mail і пароль.
2. Якщо ви залишаєте коментар перший раз, вам необхідно придумати нікнейм, і ввести ваш E-mail і пароль.


Ім'я або Нікнейм: (не вводьте його якщо ви вже реєструвалися раніше)

E-mail:

Пароль:

Забули пароль?

Коментар

Кубок світу
# Ім'я Очки
1 Франциска Пройсс 565
2 Ельвіра Карін Еберґ 371
3 Лу Жанмонно 352
4 Жюлья Сімон 315
5 Ванесса Фогт 307
6 Суві Мінккінен 285
7 Жустін Бреза-Буше 268
8 Жанні Рішар 260
9 Елла Халварссон 250
10 Селіна Гротіан 235
Весь рейтинг
assessments
Оцінки в останній гонці

Юлія Джима 6.76

vote
Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні?
 
Провести конкурс, як зазвичай
vote
378
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
vote
126
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
vote
38
 
проголосовать



popular profile

Україна  Віталій Мандзин
Україна  Олександра Меркушина
Україна  Олена Городна
Україна  Юлія Джима
Україна  Дмитро Підручний
Україна  Христина Дмитренко
Норвегія  Йоханнес-Тінґнес Бьо
Україна  Анастасія Меркушина
Україна  Антон Дудченко
Казахстан  Анастасія Макшаєва
Україна  Богдан Борковський
Україна  Анна Кривонос
Україна  Дарина Чалик
Україна  Лілія Стеблина
Норвегія  Ендре Стрьомсгейм

interview

2024-12-22
Дмитро Підручний: Я пришвидшив підготовку до стрільби

2024-12-21
Христина Дмитренко: Я кожну гонку кайфую і отримую задоволення

2024-12-21
Віталій Мандзин: Зрозумів, що не хочу їх тягнути до самого фінішу

2024-12-21
Дмитро Підручний: Старався догнати побільше суперників

2024-12-20
Христина Дмитренко: Для мене цей промах був неочікуваний

2024-12-19
Віталій Мандзин: Дякую вболівальникам, які мене підтримували