Надіслати новину

ГОЛОВНА ЗБIРНА НОВИНИ ТУРНIР КОНТАКТИ

#	Ім'я	Очки
1	Йоханнес-Тінґнес Бьо	1262
2	Тар'єй Бьо	1080
3	Йоханнес Дале-Шевдаль	949
4	Стурла Легрейд	862
5	Ветле-С’ястад Крістіансен	817
6	Емільєн Жаклен	712
7	Ендре Стрьомсгейм	700
8	Томмазо Джакомел	688
9	Себастьян Самуельссон	671
10	Мартін Понсілуома	638
Весь рейтинг

Всі фотогалереї

Головна

Обговорення 10:01

Турнір

Чат

Кубок світу

Швидкість спортсменів

Наша команда

Мультимедіа

Кубок світу, Кенмор
2024-03-17 22:20 (CET)
Мас-старт 15 км, Чоловіки

Наступна трансляція

Кубок світу, Кенмор
2024-03-17 22:20 (CET)
Мас-старт 15 км, Чоловіки

Час київський

Всі трансляції

2013-06-01 18:51 |

Про все, крім біатлону

Шановні вболівальники!

Практика спілкування на сайті показала, що біатлонні фанати - дуже різнобічні й цікаві люди, і коло їхніх інтересів явно не обмежується лише біатлоном. Тому всіх, хто хоче спілкуватись не лише про улюблений вид спорту, ми запрошуємо сюди.

"Про все, крім біатлону" - стала вже брендом сайту. "Обовсемка" має свою історію, свої традиції, але завжди з приємністю вітає нових цікавих людей. Ця тема буде вільна від модерації. Останнє, звичайно, не стосується коментів образливого характеру або тих, що містять нецензурні вислови.

Через велику завантаженість сервера ми змушені оновити коментарі "Обовсемки" у новому розділі. Історію повідомлень в "старій" темі можна подивитися ТУТ та ТУТ.

Крім того, для зручності спілкування пропонуємо структуровано залишати коментарі за наступними темами:

ФУТБОЛ

ТЕНІС

ПРОГНОЗИ

Бажаємо приємного спілкування!

Коментарі (Всього: 57989)

[ 1, 2, 3 ... 367, 368, 369 ... 1931, 1932, 1933 ]

2016-04-10 18:56	# 11011 pashabum
2 Феникс Та мало ли дна в ЛЧ:-)

2016-04-10 18:57	# 11012 Джустін (Львів)
Дааааааа ето ж у фсєх кротов будєт бамбьожка! Суркс фсєх купіл) Шахта 48 чясов в сутках в польотє) Ждьомс шоу от МорозоваДєнісова )))

2016-04-10 19:02	# 11013 Да.Будет.Джаз)
2 Sergey Ko якось так пишуть :)))) http://hronika.info/mir/134892-observer-rossiyskiy-sberbank-finansiruet-demokraticheskuyu-partiyu-ssha.html

2016-04-10 19:12	# 11014 Nicolas-фанат биатлона (Not sure)
шоу от Морозова : (с пеной у рта) ПОСЛУШАЙТЕ МЕНЯ! Результат 3-3 это усталость Шахтера и ничего больше(с) Зачетный клоун. Головко там угарает. Цирк с первого ряда

2016-04-10 19:15	# 11015 Sergey Ko (Київ)
2 Да.Будет.Джаз) имидж Сбербанка....как можно лоббировать то чего нет??)))

2016-04-10 19:16	# 11016 Джустін (Львів)
2 Nicolas-фанат биатлона "пошєму так сиграла шахта понятно а почєму проіграло Дінама" :)

2016-04-10 19:17	# 11017 Веталь (Полтава) (Полтава)
2 Джустін 2 Nicolas-фанат биатлона При 2-3 у ШД был 100% момент,, но Ферейра напортачил... все вопросы тудой)))

2016-04-10 19:18	# 11018 Да.Будет.Джаз)
2 Sergey Ko ну це ми знаємо, що його нет а "пиндоси они ж - тупии-и-и-и-иє (с))))))

2016-04-10 19:19	# 11019 Джустін (Львів)
сатрєл матчь Карпат а послє пєрєключіль на шахту і с фінальним свістком кротавскій камєнтатор Маліна со слізамі в голосє "увідім как Волинь будєт викладиватса з Дінама")))

2016-04-10 19:20	# 11020 Джустін (Львів)
2 Веталь (Полтава) Відємо Суркс подкупіль Ферейру)))

2016-04-10 19:34	# 11021 merezhka (Htoznadensk)
2 Никуся Забула: ти мене зранку про розмір ноги питала, так 37 :) 2 Proshka 2 Sveta_R цинии Навіть не знала, що вони ще якось інакше називаються :)

2016-04-10 19:48	# 11022 Vova91 (Україна, Трускавець)
Як бомбило москалів))) А поляк молодець))) Раша 1))) https://www.youtube.com/watch?v=-Bbb3xpe2u4

2016-04-10 19:48	# 11023 Джустін (Львів)
Зорька розриваєт Днєпр! За 15 м. могло бить уж 3-0! Тот опять з углового мог красоту положить...

2016-04-10 19:57	# 11024 Sergey Ko (Київ)
мда...МЮ...такое МЮ...

2016-04-10 20:01	# 11025 Sergey Ko (Київ)
ДНО!))

2016-04-10 20:09	# 11026 Vova91 (Україна, Трускавець)
5 очок перед грою з Шахтарем норм для ДНА) може буде шампіньйоном)))

2016-04-10 20:17	# 11027 Джустін (Львів)
2 Vova91 Нам би такова Дна хоть на одін сізон во Львовє;)

2016-04-10 20:26	# 11028 Базіль (Терновиця)
Нам би такова Дна хоть на одін сізон во Львовє;) 2 Джустін Три дна в одне місто?)

2016-04-10 20:35	# 11029 Да.Будет.Джаз)
2 Vova91 Ятобі на склад вже навіть і не пропоную пройти :)))) Скіки їх вже в тебе? Одним менше -одним більше :)))) Колекціонер музінструментів ти наш :)))))))) Але поляк того справді вартий!

2016-04-10 20:50	# 11030 Vova91 (Україна, Трускавець)
2 Да.Будет.Джаз) Ятобі на склад вже навіть і не пропоную пройти :)))) Ще один баян вдома не помішає))) Я молодець, все в сім"ю, все до хати)))

2016-04-10 22:32	# 11031 Proshka (ГдеТоТуда)
Навіть не знала, що вони ще якось інакше називаються :) 2 merezhka Я вообще про них не знала до вчера :) надеюсь, завтра на шопинг :))))

2016-04-10 22:45	# 11032 Никуся (Київ - Прилуки, Україна)
2 Никуся Забула: ти мене зранку про розмір ноги питала, так 37 :) 2 merezhka Ну все - приймаю в родичі-). Точніше в сестри - майже близнючки-)

2016-04-10 23:05	# 11033 merezhka (Htoznadensk)
2 Никуся Ок, сестро :)) 2 Proshka завтра на шопинг :)))) Сподіваюся, їх за кольорами у пакетики не сортують, бо вони найефектніше виглядають, коли різні кольори вкупі.

2016-04-10 23:09	# 11034 Никуся (Київ - Прилуки, Україна)
2 merezhka Домовились). 30 рокв місце було вакантним), а так хотілося сестричку).

2016-04-10 23:37	# 11035 merezhka (Htoznadensk)
Нарешті дописала те, що обіцяла. От ніколи не думала, що до лікарняних розповідей колись докочуся, але виходить, що зарікатися не варто не лишень від суми та тюрми, а ще й від лікарні) Як уже писала, діагноз наздогнав зненацька, бо проблема перебігала безсимптомно і була виявлена випадково. Впало, як сніг на голову в літній день. Новоутворення. Розміри немалі, коли з'явилося - невідомо, розташоване доволі небезпечно, тому спостерігати за динамікою трохи запізно. Треба видаляти. Що, як, де, куди, коли – купа питань і жодної відповіді. Кілька тижнів просто минули в якійсь прострації і на автопілоті. Коли трохи відпустило, проконсультувалася з одним лікарем, з другим – рекомендації однакові. Почала збирати аналізи. Виписали їх купу, наскільки марудно здавати все це в державному закладі – годі й розповідати, бо хоч раз у житті в цих чергах (навіть біля гардеробу вони довжелезні!) стояв кожен. До того ж якщо ти не киянин – треба написати заяву на обслуговування в цьому медичному закладі, а потім підписати її у невловимого завідувача, інакше не поговориш з жодним лікарем і дозвіл терапевта на оперативне втручання не отримаєш. Аналізи перед усякою операцією вимагаються здебільшого стандартні: загальні крові та сечі, на глюкозу, групу/резус (до слова, підтвердилася ІІІ+ з паспортного штампу), гепатит, сифіліс, ВІЛ, згортання крові, кардіограма, флюорографія. Оскільки місцевої прописки в мене немає – жоден з аналізів не безкоштовний. Загалом – 440 грн. Найпроблемнішим виявився аналіз на ВІЛ. Терапевт відправила мене здавати його в жіночу консультацію. Там сказали, що беруть його тільки вагітним, які стають на облік, і відфутболили хтозна куди через усе місто. Повернулася в поліклініку, спитала про кабінет довіри (не раз по роботі на цю тему писала, пригадала, що там беруть безкоштовно усім, не питаючи прописки). Відповідь: ну ви можете там здати, але результат може прийти і за місяць. Мда, мене це не влаштовує. Вихід один: здавати в приватній лабораторії. Ціна питання – 230 грн. За взагалі-то безкоштовний аналіз… Причому лаборантка попалася настільки рукож..а, що я три дні не могла зігнути ліктя, а потім ще півтора тижні милувалася на прекрасну червоно-синьо-зелено-жовту гематому на півруки. На здачу цих аналізів було витрачено півтора тижні. Півтора тижні зранку – лікарняні черги, після обіду – надолуження робочого графіку, плюс просто нулячий моральний стан. Почувалася загнаним конем. Найскладнішим було приховати все від батьків. Мама давно й стабільно пригнічена, куди їй ще й такі новини... Тому доводилося витирати соплі, дзвонити й бадьоро розповідати про щасливе та безтурботне життя-буття. Під час чергового візиту до лікаря з’ясувалося, що треба здати ще кілька специфічних аналізів (у загальному підрахунку вся передопераційна підготовка, включаючи відвідування лікарів, обстеження й аналізи, обійшлася у майже 2400 грн), після чого лікарка пішла в тижневу відпустку. Позаминулої середи, під час чергового прийому, мені озвучили обсяги й вартість операції у державному медичному закладі (приватні не розглядалися, бо суму треба було б помножити на 1,5-2): орієнтовно лапараскопія, 7 тисяч, плюс «анастезіологи у нас наглуваті, наркоз роблять якісний, але просять за нього ще тисячу зверху» (с) Операцію запропонували або на початку, або наприкінці квітня. Рекомендували саме початок місяця, поки ще досить прохолодно на вулиці, бо відновлюватися легше, й поки до травневих свят далеченько, бо потім починається сезон тривалих відпусток. З потрібної суми в мене була на той момент тільки половина – залишок від недоторканого запасу, який вдалося зібрати за 3 місяці роботи. Але, як вже писала, завдяки Базі, Євгену і допомозі ще чималої кількості людей (якщо точніше, то двадцяти трьох!) вдалося все ж втрапити в розклад цього тижня.

2016-04-10 23:38	# 11036 merezhka (Htoznadensk)
Госпіталізація планувалася на понеділок, але, дякуючи чергам, графік операцій на вівторок закрили якраз під час мого оформлення у приймальному відділенні. Тому поселити до палати мене поселили, але одразу ж відправили додому до наступного ранку. У вівторок о 10-й була на місці. Моєї сусідки по двомісній палаті, молодої жінки Олі (як не дивно, виявилася землячкою, виїхала з Донецька два роки тому), на місці вже не було – забрали в операційну. Взагалі, операцій у той день було сила-силенна: медичний консиліум, за результатами якого й складається графік операцій, мав розпочатися о 12:00, натомість розпочався після 14-ї, і ще після нього операції тривали. Консиліум – специфічне дійство, для пацієнта – так точно. Присутні при цьому з десяток медиків. Правда, не до підрахунків у той момент було, але кабінет був повен біло-зелено-синіх халатів. Кладуть тебе, ніби піддослідного кролика, на кушетку, роблять чергове УЗД, мнуть (вибачте, пальпують, звісно ж) живіт, при цьому кожен щось коментує, сиплють термінами і якимись шифрами, від чого почуваєшся навіть гірше за піддослідного кролика, бо він хоч взагалі нічого не розуміє, а ти розумієш, що нічого не розумієш... Нарешті командують приймати вертикальне положення й озвучують вердикт: насправді все гірше, ніж на двох попередніх УЗД, операція очікується складна, бо поруч купа великих судин, та й достеменно не зрозуміло, як там все це розміщується. Розпочнеться з лапараскопії, а якщо не вийде вирішити проблему таким чином, то одразу перейдуть на звичайний розріз. «Ну а там життя покаже», – резюмувала сувора жіночка-професор... Клас. Дуже позитивне завершення обстеження. Саме цього мені й бракувало, щоб хоча б нормально виспатись... Вловити заввідділення після операції виявилося справою надзвичайно складною. Але хотілося все ж детальніше дізнатися, чи він мене оперуватиме (бо поки що я про це тільки здогадувалася), які ризики й тому подібне. Поки блукала коридорами та кабінетами, з реанімації повернули Олю. Доволі веселу й голодну :) Її операція була нескладна, тривала менше години, тому вже того ж вечора Оля бадьоро пересувалася палатою. До ранку, крім медсестер, до мене так ніхто й не прийшов. Спала я жахливо. Прокидалася трохи не щогодини, після 4-ї заснути взагалі не виходило, лежала під ковдрою і у темряві тихенько цокотіла від страху зубами, щоб не збудити Олю. О 9-й прийшла сестра, почали цокотіти зубами разом. Нарешті з п'ятихвилинки з'явився хірург (той, що заввідділення), побачив мене, одразу запросив до себе в кабінет. Намалював картинку, пояснив, що відбуватиметься, нагадав (угу, ніби я забула...), що операція очікується складна, але намагатимуться зробити все можливе, працюватиме досвідчена бригада, навіть анестезіологом буде завідувач відповідного відділення, перестрахувалися на всі можливі випадки. Говорив спокійно й впевнено, взагалі склав враження врівноваженої і позитивної людини, тому я трохи заспокоїлась. За кілька хвилин до палати зайшов анестезіолог, попередив, що наркоз буде досить тривалим і що стандартний препарат, який входить до переліку ліків, в принципі, нормальний, але не всіма добре переноситься. Про те, які відхідняки бувають від дешевої анестезії, кілька років тому розповідала мама, та й інтернет добряче розписав, тому погодилася на інший, яким знеболювали Олю. Ціна питання – 1200 грн. Вона заплатила тисячу, але мені ж пощастило аж з цілим завідувачем анестезіологічного відділення, там такса, певно, вища, тому куди ж подінешся... Медсестра зняла з мене усе, окрім шкарпеток, халату та капців і повела нас із сестрою на операційний поверх. З собою дозволили взяти телефон (хоча я й мало вірила в те, що мені закортить потеревенити з кимось про те про се, лежачи під крапельницею в реанімації) та пляшку води. Сестра лишилася чекати, а мене провели аж у кінець коридору. Видали стерильну сорочку («молодій та гарній нову знайшла, щоб навіть на операційному столі красива лежала» (с) ), надягли шапочку та бахіли, відібрали халат, капці, телефон і воду та завели в операційний блок. Одразу розклали мене на столі, обтикали катетерами й наказали не хвилюватися. Угу, спробуй розслабитися, коли попередили, що там хтозна шо, та ще й щось мокре під спину підсунули, і світло б'є прямо в очі... Думаю, в той момент у мене в погляді відображалася вселенська журба й туга. Але тривало це недовго: прийшов хірург, начмед, яка виписувала мені направлення на операцію, я ще й встигла сказати: «А я Вас вгадала, хоч Ви і у масці» і... продерла очі вже в реанімації.

2016-04-10 23:38	# 11037 merezhka (Htoznadensk)
Холодно, трясе, як у пропасниці, страшенно хочеться пити, замість стелі каруселька, у руці крапельниця, з-під ковдри стирчить трубочка, по якій тече кров... Перша думка: це ж я досі в операційній. Потім побачила сестру. Точніше чотири, і в кожної по чотири ока :) Щось у неї питаю, але сама себе не чую. Як потім вона розказала, разів десять спитала, чи не відрізали мені нічого здорового та чому в неї жовті очі :) Та ні, не глючило: сонце крізь жалюзі світило, а в неї на окулярах жовтий антиблік :) Операція пройшла вдало. Тривала півтори години. Таки вдалося впоратися лапараскопічно, судини вийшло обійти без великого розрізу, крові багато втрачено не було. До речі, спочатку думала, що лапараскопія – це все ж менш серйозна операція, але, як виявилося, все залежить від того, що і як оперують. Зятеві рік тому за допомогою лапараскопа оперували грижу під місцевим наркозом. У моєму випадку все було інакше: мало того, що тривала загальна анестезія, так ще й штучна вентиляція легень, через те що в живіт нагнітають газ, який унеможливлює природне дихання. Ну але те, що мінімально травматична – це однозначно: замість одного розрізу довжиною від 12 см чотири невеликих дірочки діаметром від 0,5 до 1 см. Коли стало зрозуміло, що я остаточно прийшла до тями, сестру попросили вийти, а я залишилася втихомирювати свій гелікоптер, бо вертольотило таки жорстоко. Намагалася дрімати, але постійно хотілося пити, та й медсестри заходили досить часто, питали про самопочуття й щось записували на планшетці. Близько 16:00 мене перевели назад до палати. На каталку ходою нетверезого матроса перейшла сама, з каталки на ліжко рухами равлика в анабіозі теж переповзла сама. Одразу дозволили (навіть наполягали) підніматися й потроху ходити по палаті. Спочатку трималася за ліжко/стіл/шафу/стіни, бо до пізнього вечора штормило, а потім вже й так. Дуже сподівалася, що одразу заберуть і дренаж зі шва (в Олі цієї трубки в пузі взагалі не було), але виявилося, що мені ще добу з нею лежати/ходити/спати. Відчуття не з приємних, бо той шматок пластику постійно до чогось всередині торкався, і я це постійно відчувала, а пакет, у який стікала рідина, доводилося носити за собою у руці. Їсти у день операції не хотілося, а от пила, ніби верблюд. Увечері накололи антибіотиками та знеболювальним, тому нарешті вийшло добре виспатися. На перший сніданок принесли все ті ж ліки, на другий дозволили раніше вже згадуваний кефір з печеним яблуком. Пізніше на обхід прийшов заввідділення, оглянув мене й сусідку. Після заміни пов’язок нарешті вийняли дренаж, після чого настрій мій значно покращився, бо жити без трубки стало набагато комфортніше і веселіше. Причому лікар не на медсестру процедуру скинув, а робив власноруч, чим дуже мене здивував. Та й у цілому ставлення до пацієнтів було дуже пристойним, ніхто ні в чому не відмовив, не підвищив голос, не сказав кривого слова. Я, чесно кажучи, до такого не звикла :) Для Олі процедура перев’язки була завершальною – після обіду її виписали. Без сусідки стало нудно, лежати не хотілося, та й лікар наказав більше рухатися, тому пішла блукати коридором. Поки ходила – нагуляла апетиту, доїла все, що було можна, намагалася голод запити водою – не допомогло :) Ніби спеціально, прийшли з їдальні з повідомленням, що накалапуцали макаронів з куркою, і я не встояла: в перший же день без вагань порушила режим харчування… :) Ну але хоч котлети тієї ночі не снилися, а могли ж би :) Наступного ранку, в п’ятницю, на другий день після операції, лікар дозволив йти додому. Оплатила рахунок, отримала виписку та призначення, швиденько зібрала речі й пошкандибала на тролейбусну зупинку (виявилося, що джинси – не найкращий одяг на свіжі шви на тілі… :) ). Загальна сума вийшла більшою, ніж озвучувалося спочатку: сама операція з урахуванням складності й рівня залучених спеціалістів – 8000 грн (очікувалося 7 тисяч), наркоз – 1200 грн (зав трохи нагліший, ніж рядовий анестезіолог), ще 200 грн – гістологічний аналіз видаленої тканини. У підсумку: 9400 грн. Оля заплатила 7200 грн, але, як вже казала, її операція була простішою, і оперувала її інша бригада. Тепер триває найневдячніше – чекати до кінця квітня на результат аналізу. Сподіваюся, він покаже, що новоутворення було доброякісним. Після цього, залежно від результату аналізу, лікар призначить подальше лікування. Ну і шви наступного тижня знімуть, але то вже таке, дрібниці :) Треба сказати, що в перший день вдома пересуватися було не так безболісно, як у лікарні: знеболювального мені з собою не відсипали :) Здавалося, що болить і тягне одразу всюди. Але з кожним днем стає все легше, сьогодні вже навіть на метро каталася. Ну і дієта моя сьогодні під вечір якось раптово закінчилася. Одразу після того, як у голову прийшла думка про гарячі деруни :) І тільки вчора я зрозуміла, нащо мені потрібен був телефон у реанімації: 20 (двадцять, Карл!) нечітких фоток, які я навіть не пам’ятаю, коли наклацала :)) http://picua.org/img/2016-04/10/4qkxwx6p1zb3yq7tazd4emfv6.jpg http://picua.org/img/2016-04/10/d28q9uk1kbnq1pf8bndsvxfaw.jpg http://picua.org/img/2016-04/10/c1f10rlmbvbd3x67tw498fnwg.jpg Є там кілька більш інформативних, але серед нас можуть бути люди зі слабкими нервами :) Здоров’я вам усім :) І величезна за все подяка!

2016-04-10 23:56	# 11038 Веталь (Полтава) (Полтава)
2 merezhka Здоровья)

2016-04-11 00:17	# 11039 Eugen (Харків)
2 merezhka Пусть после анализов эта история для тебя перейдёт в разряд глубокого прошлого ;)

2016-04-11 01:01	# 11040 Klara (Одеса)
2 merezhka Ти навіть про дуже неприємні речі пишеш позитивно. Щиро заздрю цьому вмінню. Й не менш щиро бажаю, щоб більше не було приводів для подібних розповідей.

[ 1, 2, 3 ... 367, 368, 369 ... 1931, 1932, 1933 ]

Останні обговорювані новини

В Яворові пройшли Всеукраїнські змагання з біатлону (6)

День народження Богдана Цимбала (1)

ЮЧУ-2024. Результати змішаної естафети (2)

ЮЧУ-2024. Результати переслідування у юніорів та юніорок (1)

День народження Миколи Зоца! (3)

День народження Івана Крулька! (2)

День народження Ірини Петренко (3)

День народження Романа Бондарука (1)

Додати коментар

Вітаємо:

1. Якщо ви вже реєструвалися на сайті, введіть ваш E-mail і пароль.
2. Якщо ви залишаєте коментар перший раз, вам необхідно придумати нікнейм, і ввести ваш E-mail і пароль.

Ім'я або Нікнейм: (не вводьте його якщо ви вже реєструвалися раніше)

E-mail:

Пароль:

Забули пароль?

Коментар

#	Ім'я	Очки
1	Ліза Віттоцці	1091
2	Лу Жанмонно	1068
3	Інґрід-Ландмарк Тандреволд	1044
4	Жустін Бреза-Буше	1025
5	Жюлья Сімон	994
6	Лєна Хеккі Гросс	853
7	Ельвіра Карін Еберґ	829
8	Ванесса Фогт	631
9	Кароліне-Оффіґстад Кноттен	629
10	Яніна Хеттіх-Вальц	543
Весь рейтинг