|
|
2021-04-01 17:14 | Урош Велепець: Після невдачі в Пхенчхані відчуваю, що залишився в боргу перед Україною
|
|
|
Новина про повернення в Україну Уроша Велепеца стала настільки несподіваною, що багато вболівальників в нашій країні сприйняли її, як першоквітневий жарт. Але сам словенський фахівець свій другий вхід в «українську річку» сприймає більш ніж серйозно, про що і розповів у великому інтерв'ю для нашого сайту.

- Урош, вітаємо вас з поверненням в Україну! Для більшості уболівальників новина про те, що Ви знову будете працювати з командою, стала приємним сюрпризом. А наскільки несподіваним запрошення української федерації стало для Вас? - Я б не сказав, що це було несподіванкою. Я завжди залишався в хороших відносинах і з Володимиром Михайловичем (Бринзак - прим. Є.Т.), і з тренерами, і з дівчатами. Тому обговорювати можливість продовження спільної роботи ми почали заздалегідь. - На Батьківщині до вашого рішення поставилися з розумінням? - Ті завдання, які переді мною ставилися в збірній Словенії, я виконав. Команда зараз в непоганих кондиціях, система підготовки працює. До того ж, ми домовлялися, що я залишаюся вільним в питаннях вибору варіантів продовження кар'єри. Тому ніяких претензій не було, і я можу змінити місце роботи, і спробувати зробити те, що не вдалося до кінця реалізувати в Україні раніше. У мене були й інші пропозиції, але в рік Олімпіади треба йти в команду, яку ти знаєш, бо починати все з нуля в такій ситуації дуже складно. Тому для мене було дуже приємним запрошення президента української федерації і в той же час це - велика честь для мене, тому що я знаю, наскільки популярний біатлон в Україні. Крім того, тут завжди багато людей прикладає максимум зусиль, щоб організувати найкращі умови для підготовки команди.
- А хто тепер буде працювати зі збірною Словенії? І чи будете Ви також консультувати нових тренерів словенської команди? - У команді заздалегідь знали, що після цього сезону я можу піти працювати в іншу збірну: 1 травня у мене закінчується контракт в словенській армії. І ми заздалегідь до цього готувалися. Тому ми розглядали варіант, що в подальшому роботу з командою продовжить Янеш Маріч, який до цього готував словенських юніорів і добре знає більшість спортсменів, які зараз входять до складу основної команди. Єдиний, хто з ним щільно не працював - Яків Фак, але він і сам вже - дуже досвідчений спортсмен, і значну частину роботи проводить індивідуально. Зараз же в основу планують залучати ще двох юніорів, які добре знають принципи роботи Маріча. Я ж на цей перехідний період залишуся членом тренерської ради та при необхідності зможу трохи допомагати консультаціями, оскільки, звичайно, відчуваю відповідальність за команду. Але це не буде часто - може, раз-два на місяць в особистому спілкуванні або по скайпу. У будь-якому випадку, це не завадить зосередитися на роботі зі збірною України.

- Зараз, на відміну від словенської збірної, Ви отримуєте групу спортсменок, в якій буде реальна конкуренція за потрапляння до складу. Чи допоможе це тій ж Юлії Джимі додати в порівнянні з попереднім сезоном?
- Усім дівчатам треба додавати, не тільки Юлі. На нас чекає багато серйозної роботи, щоб підготуватися до головного старту - Олімпіади.
- Юлю ви знаєте набагато краще за інших дівчат, оскільки працювали з нею всі ці три сезони після Пхенчхану. Чи немає в зв'язку з цим ризику, що Джимі буде приділятися більше уваги? Чи вистачить часу для індивідуальної роботи з кожною спортсменкою команди?
- У цьому я взагалі не бачу проблеми. Коли я працював зі словенською збірної, я як раз більше уваги приділяв команді, а Юлі тільки допомагав. І зараз всім дівчатам буду приділяти достатньо уваги. Може, молоді спортсменки вимагають навіть більше часу, тому що досвідченим дівчатам вже не треба нічого розповідати - вони за роки кар'єри вже і самі знають, як їм треба готуватися, краще відчувають свій організм. А до молодих потрібен більш індивідуальний підхід за методикою, по техніці, і уваги, відповідно, теж більше.
- Наша жіноча команда - досить «складний» механізм. У попередніх сезонах старшому тренеру доводилося постійно враховувати думку особистих тренерів спортсменок. Коли Ви приймали пропозицію повернутися в Україну, наголошували на цей момент? Як будуть прийматися рішення щодо формування складів, розподілу спортсменок за стартовими групам? Чи буде у Вас повна свобода дій? - Ну, по-перше, що стосується «складності» роботи з жіночими командами, то збірна України - не унікальна. (Сміється) У будь-яких індивідуальних видах спорту доводиться враховувати безліч нюансів. І я знаю, що і в Росії, і в Німеччині, і в інших країнах з жіночими командами працювати складніше, ніж з чоловічими. Що стосується свободи дій - звичайно, так. Інакше я б просто не погодився працювати. Це не виключає того, що я готовий спілкуватися з усіма тренерами, отримувати від них інформацію, радитися. Але приймати рішення буду самостійно. - Як Ви плануєте взаємодіяти з Юраєм Санітрою? Чи будете користуватися його досвідом роботи з жіночою командою в попередньому сезоні? - Я дуже поважаю Юрая, ми багато років знайомі, і разом вже працювали в Україні. Звичайно, у кожного фахівця можуть бути свої погляди на різні речі, але я думаю, нам разом працювати буде легко. І звичайно, досвід Юрая по роботі з командою буде дуже корисний.

- Чи узгоджується з Вами список спортсменок, які будуть готуватися в команді А? І те, що сестри Семеренко будуть тренуватися за індивідуальною програмою? - Звичайно, ми попередньо це обговорювали. У мене вже 18-річний тренерський досвід, і я не буду стрибати в басейн, не знаючи його глибини. У нас і в попередній період спільної роботи було хороше взаєморозуміння з президентом федерації, і зараз перед тим, як дати згоду на роботу з командою, ми обговорили список спортсменок, які можуть увійти до першої збірної. Що стосується Віти і Валі, то я дуже радий, що вони повернулися до Григорія Шамрая, який і зробив з них спортсменок, що прийшли до олімпійського чемпіонства. Я дуже поважаю Григорія, і розумію, що повернення дівчат до його системи підготовки піде їм на користь. Досвід сестер Семеренко дуже потрібен нам протягом сезону. Вони вже дуже багато чого досягли, і я вірю, що у Віти і Валі ще є сили, щоб піднятися наверх.
- Настя Меркушина раніше висловлювала сумніви, що робота з Вами пішла їй на користь. Зараз Настя увійшла в команду А. Ви вже спілкувалися з самою спортсменкою, з її особистим тренером Олегом Меркушиним? - По Насті поки є питання. І я не готовий зараз дати точну відповідь, оскільки тільки другий день пройшов з моменту, коли ми домовилися про співпрацю з українською федерацією. Звичайно, Настя результатами минулого сезону повністю заслужила місце в команді А. Але мені ще треба буде поговорити з Олегом (Меркушиним - прим. Є.Т.), щоб обговорити принципи підготовки. Причому треба буде це зробити заздалегідь, щоб розуміти - як вибудовувати програму і взаємодію в передсезонний період. Ми обов'язково зустрінемося і все обговоримо - по телефону це вирішити досить важко. У будь-якому випадку, ми - команда, і всі, хто знаходяться в цьому човні, повинні гребти веслами в одному напрямку. - Ці дев'ять дівчат (сім в команді А плюс Віта і Валя) - «закритий» список претенденток на Олімпіаду? Або, наприклад, Ольга Абрамова або Надія Бєлкіна в разі успішних виступів взимку теж зможуть претендувати на олімпійську путівку? - Двері в команду відкриті для кожної спортсменки. У нас буде команда Б, і для мене немає ніяких проблем в тому, щоб запросити одну або іншу спортсменку на Кубок світу. Виступати будуть найсильніші. До того ж, протягом сезону для підготовки до Олімпіади дівчата можуть пропускати якісь етапи, і нам потрібна буде ротація. І взагалі, хоча я і відповідаю за першу команду, в моїх інтересах підняти рівень жіночого біатлону в цілому, щоб вибір спортсменок був якомога більшим. Так, як це було в попередньому олімпійському циклі, коли у нас і на Кубку IBU було чимало подіумів. Як ми говоримо в Словенії - це солодкі проблеми. Чим більша конкуренція, тим краще, і місце в команді нікому заздалегідь не гарантоване. Може Юля, Олена і Даша за підсумками попереднього сезону можуть бути більш спокійні, але і їм, і іншим дівчатам треба буде доводити право на потрапляння до складу. Команда - це живий організм. І прогрес тут можливий тільки через конкуренцію і бажання.
- Перед початком сезону Ви плануєте робити спільний збір з командою Б, щоб там вже визначати представництво на Кубку світу і Кубку IBU? - Так було завжди, і в майбутньому сезоні я не планую змінювати цю практику. Ми зазвичай робили такий відбір в Шушені під час Відкриття сезону. Там зазвичай є можливість стартувати більшій кількості спортсменів, і це оптимальний варіант для проведення такого відбору. Зараз на фоні обмежень у зв'язку з ковідом, поки не ясно - чи зможемо ми провести збори саме в Шушені, але в будь-якому випадку якесь контрольне тренування в якості відбору для команд А і Б організуємо. - Минулий сезон вийшов дуже важким, тому що команда не була вільна у виборі місць підготовки і не провела достатньої кількості гірських зборів. Чи реально буде організувати зараз збори для збірної України в тій же Поклюці? - У цьому відношенні нам залишається тільки сподіватися на те, що з 1 травня можливості переміщення в Європі будуть більш простими. Треба бути оптимістами, і звичайно ми будемо планувати збори на тій висоті, яка необхідна. Але на даний момент щось конкретне сказати важко. У тій же Словенії зараз локдаун 10 днів, і якісь варіанти можна починати розглядати тільки після 12 квітня, якщо обмеження будуть зняті.

- Урош, ну і в кінці. Чи можна сказати, що робота в Україні в цьому сезоні - челендж для Вас? Адже знову - азіатська Олімпіада, і після невдачі в Пхенчхані потрібен реванш... - По-перше, ми всі сподіваємося, що ця Олімпіада відбудеться. (Сміється) Тому що по тій ситуації, яка була минулої зими, ніякої Олімпіади в Китаї пройти не могло. По-друге, в мій попередній період роботи з українською командою у нас було чимало хороших результатів. І відсутність успіху на Олімпійських іграх залишає відчуття недомовленості. Так, тоді відразу три спортсменки захворіли в Казахстані, і через це не змогли підійти до Олімпіади в кращих кондиціях. Але від нас очікували хороші результати, і після невдалого виступу я тоді пішов у відставку, тому що так було чесно. І оскільки не вдалося виконати все, що було задумано, я відчуваю, що залишився в боргу перед Україною. - За яких умов Ви можете продовжити роботу з українською командою і після Пекіну? Або контракт вже зараз передбачає термін більше, ніж один рік? - Ми про це говорили з Володимиром Михайловичем. Звичайно, як ви правильно сказали, це - челендж в олімпійський сезон. Але приходити на один рік не має сенсу, тому що повністю реалізувати себе в роботі з командою за такий термін не можна. Тренери, як правило, розраховують на олімпійський цикл. Але зараз про це говорити рано: всі думки в даний момент - про підготовку до Пекіну. - Урош, спасибі велике за таку ґрунтовну розмову! Напевно багато питань вболівальників нині отримали відповіді. Бажаємо вам, щоб в майбутньому сезоні все задумане в роботі з командою вдалося реалізувати! - Велике дякую! І привіт всім уболівальникам! Я знаю, що ми іноді можемо їх сильно розлютити, але будемо намагатися робити все, щоб моментів, коли зможемо їх радувати, було набагато більше. Спілкувався Євген Тарасенко
|
|
|
|
|
|
|
Коментарі (Всього: 138)
|
[ 1, 2, 3, 4, 5 ]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінки в останній гонці
|
|
|
|
|
Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні? |
|
Провести конкурс, як зазвичай
|
400
|
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
|
132
|
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
|
39
|
|
проголосовать |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|