|
Сучасний біатлон родом зі скандинавських країн. Саме там прикордонні патрулі від нудьги змагалися між собою у швидкості і влучності. Перший своєрідний чемпіонат по такому біатлону пройшов в 1767 році між захисниками кордонів Швеції та Норвегії. Так і продовжували військові розважатися подібним чином до перших Зимових Олімпійських ігор в Шамоні, що пройшли в 1924 році. Тоді було вирішено включити в програму прообраз біатлону, правда, тоді він називався «змагання військових патрулів». У такому вигляді цей спорт «дожив» до 1948 року. Однак, у зв'язку з антивійськовими настроями в суспільстві, коли людство вирішило все-таки «дати миру шанс», такі змагання були визнані занадто мілітаристськими. Біатлон був відмінений.
І ось, лише в 1958 році мода на біатлон повернулася. З цього року проводяться чемпіонати світу з біатлону. Перший чемпіонат світу відбувся 2 березня в Австрії. Тоді ж 2-е березня був офіційно проголошений днем народження біатлону.
А вже в 1960 році біатлон практично в сучасному вигляді був включений в програму Олімпійських ігор. Тоді ж у в Скво-Веллі (США) був розіграний перший комплект олімпійських медалей у чоловіків. А ось жінки вперше виступили на Олімпійських іграх тільки лише в 1992 році в Альбервиллі (Франція). Першою олімпійською чемпіонкою з біатлону стала росіянка Анфіса Резцова.
Перші олімпійські медалі в спринті були розіграні лише через 20 років, в 1980 році в Лейк-Плесіді (США). Першим олімпійським чемпіоном став Франк Ульріх (НДР). А гонка переслідування з'явилася в програмі Олімпійських ігор тільки лише на Олімпіаді 2002 року в Солт-Лейк Сіті (США), (до цього розігрувалися медалі тільки на Чемпіонатах Світу з біатлону). Першою олімпійською чемпіонкою з біатлону в гонці переслідування стала Ольга Пильова. Серед чоловіків – Уле Айнер Бьорндален. А мас-старт включили в програму Олімпійських ігор лише в 2006 році в Турині. Першою олімпійською чемпіонкою в мас-старті стала Анна Карін-Олоффсон. Серед чоловіків – Міхаель Грайс.
З того часу помінялися не тільки правила, а й екіпірування біатлоністів. Замість дрібнокаліберних гвинтівок спортсмени тягали з собою важкі карабіни. Дрібнокаліберна гвинтівка була сконструйована спеціально для біатлоністів, вона кріпиться у спортсмена на перев'язі за спиною. Така гвинтівка двадцять другого калібру важить не більше 3,5 кг. Вона оснащена механізмом, що блокує спусковий гачок, а перезарядка проводиться вручну. Крім того, обойми розраховані тільки на п'ять патронів. Швидкість кулі, випущеної з такої зброї, досягає 380 миль в секунду. Мінімальна довжина лиж для біатлону повинна бути на 4 см менше, ніж зріст спортсмена, а їх кінці менш загнуті до верху, ніж у звичайних лиж.
Спеціальний костюм виконаний так, щоб підтримувати стабільну температуру тіла спортсмена і зменшувати опір вітру. Черевики жорсткі, завдяки ним зменшується тиск на кісточку.
На сьогоднішній день в біатлоні існує 6 видів змагань: спринт (для жінок 7,5 км, для чоловіків 10 км), переслідування (для жінок 10 км, для чоловіків 12,5 км), мас-старт (для жінок 12,5 км, для чоловіків 15 км), класична індивідуальна гонка (для жінок 15 км, для чоловіків 20 км). А також два види командних змагань: естафета (для жінок 4х6 км, для чоловіків 4х 7,5 км) і змішана естафета.
За кожну незакриту мішень біатлоніст повинен додатково пробігти штрафне коло (150 м), а в індивідуальній гонці за кожну незакриту мішень до часу спортсмена додається одна хвилина. А в естафетних гонках у спортсмена є 3 запасних патрони, якщо не вдається закрити мішені і за допомогою запасних патронів, то за кожну мішень нараховується штрафне коло.
Стрільба в біатлоні починається завжди з положення лежачи, потім йде стрільба з положення стоячи. У спринті і естафетах є тільки два вогневих рубежі, в гонці з переслідуванням, мас-старті та індивідуальній гонці - 4 вогневих рубежі.
За 15 хвилин до старту учасник змагань з біатлону зобов'язаний пройти маркування в спеціальному стартовому містечку. Тут маркуються лижі і перевіряється гвинтівка. У гвинтівки перевіряється сила натягу спускового гачка, яка не повинна перевищувати 500 гр. І у кожній команді є дві запасні гвинтівки. Потім перевіряється правильність стартового номера і дотримання правил про рекламу. Видають стартові номери, які спортсмен сам кріпить на стегнах. На ноги біатлоністам кріпляться датчики, які будуть замірятись час при проходженні контрольних рубежів.
Як правило, в спринті та індивідуальній гонці, спортсмени виходять на старт кожні 30 секунд. Кожен біатлоніст за 10 секунд до початку старту отримує звуковий сигнал, за 5 секунд до старту електронний годинник починають цокати голосно. У перебігу цих п'яти секунд палиці повинні знаходитися за спеціальним обмежувачем руху. При естафеті або мас-старті старт починається з пострілу.
Після фінішу зброя (вона не повинна бути заряджена) і лижі (повинні бути промарковані) ще раз перевіряються. А біатлоністи відправляються на допінг контроль.
|
