Степан Кінаш: Такі результати виходять спонтанно, коли їх не чекаєш
Цього сезону українські біатлоністи вже порадували вболівальників кількома подіумами. Але якщо призові місця Дар'ї Блашко та Ірини Петренко на Кубку IBU можна було спрогнозувати, то срібло Степана Кінаша в індивідуальній гонці на Юніорському Кубку IBU стало приємним сюрпризом. Адже для 19-річного спортсмена то був перший старт на юніорському рівні. Про цю гонку і початок сезону в цілому – в інтерв'ю Степана для читачів нашого сайту:
- Степане, вітаємо з першим міжнародним подіумом! Ти повністю задоволений цією гонкою, чи є до чого причепитися? )
- Велике дякую! Це мій міжнародний дебют у юніорів. До цього я виступав тільки на юнацькому рівні, та й на старті цього сезону вдалося спробувати свої сили на дорослому Кубку IBU в Ідре та Шушені. Щодо сьогоднішньої гонки, то взагалі не очікував, що вийде заїхати в призи. Хоча мені здається, що такі результати таки виходять спонтанно, коли їх не чекаєш. Я виходив на старт – просто щоб постаратися зробити свою роботу максимально ефективно: добре стрільнути та в свою силу відбігти. А на виході вийшов добрий результат – я дуже радий, що так вийшло! Але насправді на трасі сьогодні було дуже важко. Не стільки через саму трасу - вона була в хорошому стані. Але тут висота – близько 1800 метрів. А раніше ми були в Норвегії, де набагато нижче. Три кола працювали непогано, а на четвертому та п'ятому… І сили почали йти, і лижі трохи «підсідати»… До того ж, на цей час трасу пристойно розбили. Але до сервісу сьогодні жодних претензій – добре спрацювали, і з мастилом все вгадали. Але останні кола біг важко, хоч я зробив усе, що міг. Чесно дивлячись собі в очі, можу сказати - я сьогодні своєю роботою задоволений, виклався на всі сто.
– Що сталося на другому рубежі? Чому так довго стріляв?
- На першій стійці я трохи неправильно вставив обойму і в мене вискочив патрон. Якоїсь миті мені навіть здалося, що одразу викинув два патрони. І подумав, що в обоймі лишилося три. Відповідно, виконав три постріли, після чого почав заглядати – чи є патрон, чи треба заряджати вручну. Вже на цьому почав гаяти час: перевиготовився, вицілив, а потім знову довелося діставати патрон і знову виготовлятися... Так і вийшла майже хвилина на одному рубежі. Звичайно, прикро трохи, бо цей зайвий час, можливо, й вирішив сьогодні долю золота. Але, мабуть, так мало статися. Тому що, з іншого боку, я трохи постояв, відновився, пульс став трохи нижчим і було простіше контролювати кожен постріл.
- Це твоя перша гонка, в якій вдалося вибити чотири нулі?
- Так, перша. (Посміхається) До цього чотири рубежі навіть з одним промахом не проходив – завжди було два і більше.
– Ну і як відчуття? )
- Звісно, дуже задоволений! І приємно бути єдиним у гонці, хто закрив усі мішені. Багато хлопців писали після гонки, вітали. Хоча на тренуваннях я часто показую непогані результати у стрільбі. Але коли робиш це в гонці і при цьому борешся за призові місця, це особливі відчуття.
- Сильно засмутився, коли побачив, що німець обходить і замість перемоги буде лише друге місце?
- Чесно кажучи, йдучи зі стрільбища, я довго не міг прийти до тями, тому що на трасі, повторюся, було дуже важко. І за ситуацією у гонці я уважно не стежив. А вже коли переодягся, почув, як диктор стадіоном почав щось кричати. Підійшов ближче до стенду з результатами і побачив, що я вже другий. Ну і тоді вже почав переживати, щоби мене з трійки не виштовхнули. Провівши таку гарну гонку, дуже хотілося піднятися на подіум.
- Якби напередодні тобі запропонували місце на подіумі, але не перше, чи погодився б одразу, чи роздумував? ))
- Мабуть, погодився, чому ж ні? Мені здається, для першого старту на юніорському рівні це дуже гарний результат. Тим більше, я не знав, на що я готовий на такому рівні і на який результат готові суперники.
- На юніорському Кубку IBU тобі доводиться змагатися з хлопцями на рік-два старше. Це відчувається?
- Насправді, після дорослого Кубка IBU на юніорські приїжджаєш спокійніше. Тут хлопці більш-менш твого віку, а різниця вже не так відчувається. Ось коли на дорослому Кубку хлопці на 10 років старші – це зовсім інше питання.
Хоча і тут, звичайно, є більші хлопці, особливо німці. У фізичному плані вони дуже перевершують. Я пам'ятаю ще по Європейському юнацькому олімпійському фестивалю: коли я був третім і стояв на подіумі з двома німцями, вони були на голову вищими і вдвічі більшими. (Сміється)
- А що скажеш про гонки дорослого Кубка IBU?
- На дорослому Кубку IBU мені гонки давалися психологічно простіше. Я зовсім не хвилювався, розуміючи, що тут – мужики на 10 років старші, і показати на цьому рівні якогось надприродного результату не зможу. Просто ефективно спрацювати на свій максимум, більшого від мене не потрібно.
- До речі, ти сам не здивувався, коли у першій же гонці в Ідре вдалося забігти в очки?
- Чесно – зовсім не налаштовувався на заїзд до залікової зони. Адже я зовсім не розумів свій рівень у порівнянні з цими суперниками. На що можу розраховувати? Топ-60? Топ-80? Чи навіть на 120-ті місця? (Сміється) Виходячи на старт, просто думав про те, щоб добре стрільнути та добре пробігти. Думаю, з цим завданням я впорався, а те, що при цьому вдалося ще й завоювати очки – взагалі здорово! Звичайно, 38 місце – це не друге. (Сміється) Але все одно було дуже приємно.
- Зараз ти спробував «на смак» два Кубки IBU – юніорський та дорослий. На дорослому статус змагань і рівень суперників вище, на юніорському – кращі результати. ) Якби міг вибирати самостійно, де б ти хотів продовжити сезон?
- Цікаве питання. Хотілося б, звичайно, завжди боротися за високі місця – і при цьому виступати на змаганнях якомога вищого рівня. (Посміхається) У майбутньому моя мета – повернутися на Кубок IBU і намагатися потрапляти там у топ-20, топ-10… З кожною гонкою підніматись вище. Але я розумію, що рухатися треба поступово. Наразі тренери дають мені можливість набиратися досвіду на юніорському рівні, і цю можливість я намагатимусь максимально використати. Якщо будуть чемпіонат Європи та чемпіонат світу – постаратися проявити себе там якнайкраще. Ну а якщо буде результат, сподіваюся, підключатимуть і до дорослої команди. Перший шанс спробувати себе на дорослому Кубку IBU, я вважаю, пішов мені на користь.
- Степане, дякую за інтерв'ю! Бажаємо краще відновитись у день відпочинку та разом із командою порадувати вболівальників в естафеті.
Спілкувався Євген Тарасенко
Коментарі (Всього: 15)
2021-12-11 00:49
Очень рада за Степана! Прогресс заметен во всём.
И очень здравые размышления.
Спасибо за интервью, Женя! ;)
2021-12-11 01:09
Молодец, Степа! Приятно, что география происхождения молодых талантов расширяется, вот и Жени земляки на горизонте появились)
2021-12-11 01:13
2 Вадим96 вот и Жени земляки на горизонте появились)
Мы со Степаном родились в 8 км друг от друга, если по прямой ))
2021-12-11 01:15
2 Eugen
Сектор-приз на барабане, если что подмазаться можно будет, "родился в 8-10км от чемпиона чего-нибудь там". Степану дай бог успехов и в юниорах, и дальше конечно)))
2021-12-11 03:02
2 Вадим96 если что подмазаться можно будет, "родился в 8-10км от чемпиона чего-нибудь там".
Женя и без того самодостаточен и успешен в своей сфере - без подмазывания к кому-либо ). А вот то, что успехи земляков приятны - это 1000%.
Я лично, например, как дитя радуюсь, когда полтавчане в чем-то оказываются лучшими. А если ещё и лично знакомы - вообще восторг. )) Испытывать гордость и радость за земляков - это абсолютно нормально и по-человечески :)
2021-12-11 08:18
2 Victoria_R
Вика, ну это ж шутка)) не надо все так буквально воспринимать))0 я лично в свое время из-за этого и начал биатлон смотреть, из-за успехов земляков)
2021-12-11 08:50
Ой, я так ждала этого интервью, интересно было узнать и про стрельбу и про тактику в гонке. Степан - герой , столько переизготовки и все закрыл, вот это нервы. Спасибо за медаль, со времён Антона - это Перове светлое воспоминание!
2021-12-11 09:22
Адекватный парень! Болею за всех наших, но за Степана после этой гонки буду переживать особенно - вырисовывается неплохая перспектива для основы, тем более что Прима и Пидручный уже не так уж далеки от "последнего звонка"...
2021-12-11 09:38
Своими земляками в биатлоне похвастаться не могу, поэтому болею за всех.
Но вот Стёпу почему-то выделила давно и болею за него персонально, очень хочется увидеть его призы на разных уровнях соревнований, вплоть до ОИ.
Мне импонирует его серьёзный и достаточно взрослый подход к своему делу, чего не хватает многим спортсменам.
2021-12-11 10:23
Молодец, Степан.
Надеюсь этот результат добавит Кинашу стимула прогрессировать.
2021-12-11 11:37
Наш молодой талант ростет.
2021-12-11 11:50
Стёпу б отправить во взрослый биатлон и пусть там бегает, потому что сам сказал, что психологически ему легче
2021-12-11 11:52
Мои поздравления!!! И удачи в следующих стартах!!!
2021-12-11 12:44
2 roks Стёпу б отправить во взрослый биатлон и пусть там бегает, потому что сам сказал, что психологически ему легче
Ну здесь есть свои подводные камни. Конечно, по взрослым проще психологически, потому что там нет ответственности. Ну плохо выступил - ничего страшного: молодой. Но уже сейчас Степану нужно закалять характер, как раз на предмет ответственности за результат. Чтобы потом во взрослом биатлоне, когда он дорастет до того, чтобы быть одним из лидеров сборной, эта ответственность не пугала, а была вполне заурядным дополнительным фактором давления.
2021-12-11 23:30
Спасибо за интервью! Удачи спортсмену!
Интересно, как на этот раз мама Степана реагировала)
1. Якщо ви вже реєструвалися на сайті, введіть ваш E-mail і пароль.
2. Якщо ви залишаєте коментар перший раз, вам необхідно придумати нікнейм, і ввести ваш E-mail і пароль.
Ім'я або Нікнейм: (не вводьте його якщо ви вже реєструвалися раніше)
.gif){kind=small}
