Легіонери в українському біатлоні: стратити не можна помилувати
Рано чи пізно ця тема мала бути на поверхні. На тлі вторгнення в нашу країну фашистської росії, присутність в українському біатлоні спортсменок, які відносно недавно мали російські паспорти, не могла не викликати як мінімум занепокоєння. Зрозуміло, на фоні жахливих новин з фронту, а потім і зі звільнених міст, піднімати цю тему було не вчасно. Але всі ми сподіваємося, що в новому сезоні наша команда виступатиме, і сьогоднішній коментар президента Федерації біатлону України Володимира Бринзака дозволяє сподіватися, що сезон для наших спортсменів може бути повноцінним. А значить, кадрове питання неодмінно стане вже дуже скоро.
Хотілося б застерегти найбільш гарячих уболівальників від того, щоб влаштовувати пошуки «зради» і тим самим вносити елементи дестабілізації, у тому числі й до політичного простору України, що було б тільки на руку нашому ворогові. Але, зі свого боку, хочемо запропонувати рішення, яке, з одного боку, розставило б крапки над «ї», а з іншого – дозволило це зробити відносно тихо і в демократичному ключі, з урахуванням особливостей воєнного часу.
Каталізатором підняття теми про легіонерів став капітан чоловічої команди України Дмитро Підручний, який у своєму Instagram написав:
- Щодо натуралізованих спортсменів, що вже не перший рік виступають під нашим прапором, але які від початку війни ніяк не показали свою позицію - надіюсь, вас більше ніколи не побачити ні на тренувальних зборах, ні на змаганнях. Ви виїхали в рашу, то там і залишайтесь. А тим спортсменам, які колись були по паспорту росіянами чи білорусами, а зараз стоять з нами пліч-о-пліч, допомагають і висловлюють свої погляди - щиро дякую.
На емоційному рівні із Дмитром не можна не погодитися. Але, з іншого боку, вимагати від молодих спортсменок, вчорашніх юніорок, які перебувають в атмосфері фашистської диктаторської держави, ризикувати заради прояву позиції, може бути перебором. В умовах, коли просто за порожній аркуш паперу на вулиці затримують і відправляють на 15 діб своїх співгромадян, людей з українським паспортом може чекати куди сумніша доля.
Але як вчинити із продовженням кар'єри? Адже сьогодні екс-росіянки та екс-білоруска – громадяни України, причому за винятком Дар'ї Сидорової – громадяни нашої країни вже далеко не один рік. Заборонити виступи? Але на момент переходу мотивацією зміни громадянства називалося повернення на Батьківщину.
На наш погляд, є непоганий спосіб, з одного боку, вирішити проблему без ознак дискримінації за походженням, та з іншого боку, перевірити щирість українського патріотизму, чи навпаки – переконатися у кар'єризмі за наш рахунок.
Отже ми пропонуємо не забороняти виступ за команду нікому з біатлоністів, які мають український паспорт. Але при цьому поставити жорстку умову – заборона відвідування території країн-агресорів на час воєнного стану і ще кілька років після закінчення війни. Причому ця заборона має стосуватися абсолютно всіх членів національної команди – так ми уникнемо непотрібних звинувачень у дискримінації.
Більше того, рішення має бути універсальним, не тільки для біатлону, оскільки команди в інших видах спорту можуть зіткнутися з подібними проблемами. Як це зробити? Елементарно.
Кожен спортсмен національної команди підписує контракт із Міністерством молоді та спорту терміном на один рік. У практиці біатлоністів такі контракти найчастіше діють із 1 травня до 30 квітня. Так ось, відповідний пункт про заборону відвідування території росії та білорусі варто внести до цих контрактів. Для видів спорту, у яких контракти підписуються в інші терміни, має сенс організувати підписання доповнень до контрактів.
Зрозуміло, треба усвідомлювати, що погодяться не всі, і частину спортсменів команди в різних видах спорту втратять. Але у країні війна. Люди втрачають життя. Житло. Роботу. І час. Той час, який могли і мали витратити на створення чогось кращого, а зараз змушені присвячувати тому, щоб відбитися від нацистських варварів.
І, зрозуміло, жодної лояльності до тих, хто зробить вибір не на користь України – лише повноцінний карантин, максимально жорсткий, який дозволяють федерації у відповідних видах спорту. Зрештою, спортсменки також приходили на умовах повноцінного карантину.
Ми сподіваємося, що навіть у непростих військових умовах можна ухвалити швидке та виважене рішення, і закликаємо до цього всіх чиновників Міністерства молоді та спорту, від яких це залежить. А вболівальників ще раз просимо: те, на що можна крізь пальці дивитися у мирний час, за умов війни може зіграти на руку ворогові. Тому закликаємо до стриманості у прояві своєї позиції.
Вже сьогодні треба думати про те, якими ми будемо у мирному житті, і що робитимемо після перемоги.
2 Шпіон
Полностью с вами согласна , особенно по второму пункту. Наших девочек оставили самих , они сами начали искать куда им ехать , что делать. Многие из Чернигова, Сум туда ехать нельзя было и они сами должны были о себе заботиться.
Молодці хлопці. Треба тиснути до кінця. Навіть ультиматумами.
2022-04-06 13:05
Iruna (Львів)
Очень хороший пост от Виталия! Сильно и патриотично! Единственное я не очень согласен по поводу языка. Я вырос в русскоязычном обществе и всю жизнь разговаривал на русском языке, при этом хорошо знаю чудову Українську мову на якій я залюбки балакаю зі своїми бабусями та моїми друзями, для яких українська рідна з дитинства. Переходить сейчас на українську мову лично для себя считаю частично лицемерным(лично для себя) ибо выглядит так что я это делаю исключительно из-за появления фашистской грязи на территории нашей страны, в то время как до этого война уже шла на донбасе 8 лет и получается смерти наших военных и гражданских там, для меня не были достаточным фактором для такого перехода. это даже звучит противненько. таким образом думаю что процесс такого перехода должен был плавным и естественным совместно с изменением нашего героичного и неподражаемого(до слез) общества. Но я знаю точно что со своими детьми я буду общаться на українській мовіб щоб їх рідною мовою з самого народження була саме рідна, співоча мова, а не так как у меня..
Просто поделился своими измышлениями) может кому-то будет полезным))
Україна - Понад Усе!!
2022-04-06 13:33
2 rus.o.mog
Питання переходу з російської на українську досить складне і тут кожен повинен сам вирішувати. Хтось перейде чи вже перейшов на українську свідомо, хтось перейде підсвідомо (бо негативні асоціації російської мови з росією і всіма звірствами що росіяни роблять будуть куди сильнішими, ніж те що вони говорили російською з дитинства), а хтось свідомо говоритиме російською далі з тих чи інших причин. І їх не варто засуджувати, бо це їхній свідомий вибір.
Багато російськомовних можуть не розуміти, чому тут на заході України, мова є таким болючим питанням, але все що росія робить зараз з нами, ми це все слухали з розповідей бабусь і дідусів з дитинства. А коли слухаєш як вбивали просто тому, що ти говориш українською, то автоматично хочеш говорити українською і негативно ставишся до російської.
А ваше рішення з дітьми говорити українською дуже гарне і важливе. І якщо кожен хто зараз говорить російською зробить так само, то через років 15-20 питання російської мови в Україні зникне саме по собі)
2022-04-06 15:39
2 rus.o.mog
Якщо ви зануритесь в історію України, то знайдете там пояснення стосовно мови. Більше 300-т років назад руска імперія знищувала українську мову. також там знайдете якою мовою 100років назад розмовляли на Донеччині та Луганщині та звідки там взялось засилля "руского язика". А про те, що дітей своїх навчатимете з дитинство української мови похвально.
PS. Так ще із 1991року, після виходу України з СРСР та проголошення незалежності питання мови піднімалось неодноразово, просили вчити її та переходити на українську. Якби тоді прислухались та почали вчити та розмовляти українську/українською, то можливо зараз чмо московське не лізло сюди знищувати Україну.
2022-04-06 17:52
Якщо ви зануритесь в історію України, то знайдете там пояснення стосовно мови. Більше 300-т років назад руска імперія знищувала українську мову. також там знайдете якою мовою 100років назад розмовляли на Донеччині та Луганщині та звідки там взялось засилля "руского язика".
Так с этим же никто и не спорит. Более того, язык на котором говорили 300 лет назад можно только условно назвать Украинским, но он точно похож на украинский больше чем на любой другой современный славянский(и уже тем более русский, который далек от славянского). Я просто говорил о моем кейсе, что для меня, увы, русский - язык на котором я научился думать, и первое слово я сказал мама а не мамо чи мати чи інше українське слово.(( И просто описал причины почему ощущаю резкий переход на украинский именно сейчас - лицемерием. опять же лицемерием для себя лично. Получается что мой переход - это как поставка тяжелого вооружения для нашей армии нашими западными партнерами. "Вот сейчас произойдет Буча и мы вам дадим танки, а пока фашисты просто попадают в жилые дома и там иногда умирают люди мы вам только скажем держитесь и вышлем касок и сухпайков(очень утрировано)". Мне нужно было переходить на українську мову 8 лет назад, когда умер первый украинец от фашистской агрессии, резко переходя сейчас я получается нивелирую его смерть. Вот этот стыд внутри мне говорит: "Руслан, ты мудак в любом случае, хоть перейдешь сейчас, хоть нет". По-этому мой путь - переходить постепенно и нативно ибо так я буду честным перед собой хоть и мудаком при любых раскладах))) а честность и правда сейчас ой как важна!) Вдруг для кого-то мои ощущения будут похожи, но они не задумывались над этим. Всегда же приятно найти подтверждения своих ощущений в чужих словах)))
2022-04-06 19:54
Честно говоря, я не знаю, как отнестись к предложению Егения, изложенном в статье.
Мне кажется, что в нашей ситуации прав Дмитрий.
Кто помогал стране или озвучил четко свою позицию, не имея возможности непосредственно помогать, тот (из легионеров) имеет полное право оставаться в рядах сборной.
На мой взгляд, это Даша, Надя, Настя.
У меня нет претензий к Оле Абрамовой, она поступила, прежде всего, как мать, а, как порядочный честный человек, свою позицию однозначно высказала.
Что касается Сидоровой, то тут я не знаю, как правильно поступить. Война застала ее в России, как ей надо было поступить? Свою позицию к происходящему она сейчас озвучила. Тут, я думаю, нужно спрашивать членов команды - они готовы принять ее в состав или нет.
Бех и Москаленко - однозначно вне команды.
И у меня вопрос к Жене - Санитра и Велепец остаются тренерами сборных?
2022-04-06 21:56
2 anele И у меня вопрос к Жене - Санитра и Велепец остаются тренерами сборных?
По состоянию на сегодня - да
2022-04-06 22:34
2 Eugen Санитра и Велепец остаются тренерами сборных?
По состоянию на сегодня - да
И по-моему пониманию зарплату им платит не министерство, а из спонсорских средств добытых В.М.Б.
Ох, не рубите сплеча сук, на котором сидите.
Сейчас в горячке можно много дров наломать, а что потом ?
2022-04-06 23:37
2 Надежда(Феодосия)
Ви зараз на шальки терезів ставите з одного боку правду і порядність а з іншого гроші? Я правильно зрозумів? А дайте, будь ласка, відповідь на наступне запитання: якщо закінчиться фінансування, то хто першим покине корабель? Наші чи натуралізовані?
2022-04-06 23:52
2 Шпіон якщо закінчиться фінансування, то хто першим покине корабель? Наші чи натуралізовані?
Все
2022-04-07 12:13
2 Eugen Я сейчас не хочу принимать чью-либо сторону в этом конфликте (а то, что это - уже конфликт, спорить бессмысленно). Просто всем сторонам надо более внимательно относиться к словам, и на эмоциях не обижать друг друга - хотя бы в той части, где это на самом деле не справедливо.
Вы уже приняли. Это видно по словам.
2022-04-07 12:35
2 Eugen
Женя, скажіть, а Ви комунікували з Бринзаком на рахунок інтерв'ю? Для Вас це не проблема, а для вболівальників це необхідність. Хай озвучить свою версію, позицію. Це було б чесно і правильно по відношенню до всіх!
2022-04-07 17:51
2 Eugen
Все
Ой, я дуже сумніваюся. Наші на патріотизмі навіть за копійки будуть бігати і терпіти до останнього. Чого не можна сказати про натуралізованих. Вони ж за великим рахунком попали в команду переслідуючи дві мети: попасти на КС ( в своїх збірних шансів пробитися не було) і заробити грошей.
2022-04-07 18:15
Нагадаю всім присутнім,що у спорті є тільки переможці та переможені. Сварити Бринзака за те, що він робив свою роботу я б не став. Він просто хотів,щоб у нашій команді було більше переможців. Методи, які він вибрав , не нам судити. Ми не знаємо всіх обставин, а то може вийти не дуже гарно.
2022-04-07 22:23
2 Eugen
Все
Ви маєте на увазі і Підручного?
Це огидно.
2022-04-07 22:51
2 ТипаЖуков
"Він просто хотів,щоб у нашій команді було більше переможців."
Результати говорять самі за себе. З моменту очолення федерації 1998 Бринзак натуралізував Єфремову, Жирного, Семакова, Корабельникова , Абрамову, Бєлкіну, Яковлєва, Бурдигу, Панфілову, Бех, Расказову, Москаленко, Сидорову і можливо ще когось, лінь шукати.
Переможців серед них нема, є медалісти - всього 15 (Єфремова - 2, Бурдига - 4, Абрамова - 3, Панфілова - 2, Блашко - 2, Яковлєва - 2). В одної Зубрилової (яку Бринзак успішно денатуралізував) за Білорусь більше досягнень, ніж у них разом.
2022-04-07 22:54
Оцей "спорт внє палітікі" і зростаюче легіонерство, не завжди виправдане, як показує час, мало вибухнути і вибухнуло. Бо війна - це час, який зриває маски зі всіх - і зі спортсменок, які ніби натхненно читають вірші, і з функціонерів, яким нема чого сказати в час, коли навіть міжнародні федерації зайняли жорстку позицію. Спортсменка, яка представляє країну, живе в цій країні і не боїться захищати її словом та/або ділом, бо паспорт це не папірець або фількіна грамота. Якщо так було до цього, це має припинитися. Це свідомий вибір, до якого деякі російські спортсменки виявилися не готовими.
2022-04-08 07:09
2 rombrom
Щоб знайти щось цінне,іноді приходиться перебирати купу сміття.
2022-04-08 08:51
2 beaver_Bob Ви маєте на увазі і Підручного?
Це огидно.
А Ви вважаєте, що Дмитро зможе брати участь в змаганнях без фінансування?
2022-04-08 11:18
2 IB
Мені здається Ви дуже багато хочете. Я теж хотів би, щоб вони всі ,як Надя Бєлкіна, зі зброєю в руках стали на захист нашої країни, але не забувайте, що Надя живе в Україні вже тривалий час і скільки бруду на неї було вилито (в тім числі і мною, за що тепер дуже жалкую), а вона виявилась зовсім іншою. За що їй велика подяка. Інші ж виросли при тій владі,та іншої просто не знали. Там у них родичі,кохані та інше. Ну не стала видно для них Україна ненькою,а жаль.
2022-04-08 12:25
Ви маєте на увазі і Підручного?
2 beaver_Bob
Якщо в Підручного стане питання, утримувати родину за рахунок іншої роботи чи бігати далі, він, як кожен нормальний чоловік і батько, я впевнена, вибере родину.
Україні можна бути корисним не тільки в спорті. А бігати без результатів (бо вони напряму залежать від рівня фінансування підготовки) на мінімальну зарплату і дивитися вдома в очі голодним дітям - ну, то таке...
І я не знаю, що ви в цьому знайшли такого "огидного". Зрештою, всі ще до війни знали, що більшість хлопців закінчує активні виступи після виходу з юніорского віку, якщо не вдалося пробитися в збірну. Денис Насико, скоріше, виняток, ніж правило. Представник Львівщини скаржився, що в ного "три майстри спорту в Польщі на заробітках, а регіон представляють юніори". І чомусь тоді це нікому не здавалося ні "огидним", ні "зрадою".
2022-04-08 15:00
2 ТипаЖуков
Напевно, це було б забагато і надто категорично для часів, які минули з цією війною і більше не повернуться, принаймні в найближчому поколінні. Зараз улюблене окозамилювання, "поміж крапельками", "пересидимо", "якось воно буде" не працюватиме в країні, де більшість взагалі не вірить у відновлення дружніх відносин з росією.
З родичами можна мати великі розбіжності в думках. За такої ситуації з ними нічого не станеться, а у тебе є українській паспорт. Хочешь бути з ними і країною-агресором, це вибір. Але повернутися пізніше, ніби нічого не сталося, щоб представляти країну, де сотні й тисячі людей були вбиті рашистами, це як? Спортивне громадянство раптом примусило проявити громадянську позицію, публічну або непублічну, бо його зміна це не тільки про зручність, а ще й про совість. Не всі виявилися до цього готовими.
2022-04-08 19:21
2 IB
Спортивне громадянство воно тому і спортивне, що не потребує патріотизму, любові до країни,яка його дала.
2022-04-09 01:21
2 ТипаЖуков
Звісно, поки війна не прийшла. Вона ставить питання гідності представляти країну і вибору, про що легіонери мало замислювалися, а, виявляється, треба було.
Надя, якщо чесно, мене приємно вразила.
2022-04-09 11:13
Відповідаю на перекручення моєї позиції і песимістичні прогнози про можливу поведінку Підручного:
1. Впевнений, що при відсутності державного фінансування саме Підручний на заб'є на український біатлон і знайде можливість залучити споносорів та волонтерів на його врятування. Саме Підручний та Меркушина та інші спортсмени зараз рятують існування українського біатлону зі зброєю у руках, а не російські легіонери, які в цей час тренуватимуться за кошт української федерації.
2. Звичайно не можна називати зрадою перехід молодих українців у інші збірні, якщо їм перекриває шлях у національну збірну величезна кількість російських та білоруських легіонерів другого сорту. Тобто країн, які здійснюють агресію проти України.
2022-04-09 23:17
2 beaver_Bob Впевнений, що при відсутності державного фінансування саме Підручний на заб'є на український біатлон і знайде можливість залучити споносорів та волонтерів на його врятування.
Очень наивно. Дима большой патриот и прекрасный человек. Но связей в финансовых кругах не имеет. Да и после войны у бизнеса, да и у большинства людей, будут другие заботы.
2022-04-10 13:12
Звичайно, Підручний немає звязків з проросійськими олігархами. Але не треба недооцінювати малий та середній проукраїнський бізнес та простих волонтерів. Саме вони підняли українську армію практично з нуля у 2014 році. Впевнений, що вони обовязково підтримають український біатлон, якщо теперішнім спонсорам не сподобається ставлення українських біатлоністів до російських легіонерів.
2022-04-10 14:18
2 beaver_Bob не треба недооцінювати малий та середній проукраїнський бізнес та простих волонтерів
Вам напевно легко живеться в придуманому світі, як раз після війни у бізнесу малого буде куча можливостей підтримати саме біатлон
Подивіться як підтримували інші види спорту навіть без всякої війни
1. Якщо ви вже реєструвалися на сайті, введіть ваш E-mail і пароль.
2. Якщо ви залишаєте коментар перший раз, вам необхідно придумати нікнейм, і ввести ваш E-mail і пароль.
Ім'я або Нікнейм: (не вводьте його якщо ви вже реєструвалися раніше)
.gif){kind=small}
