|
|
.gif)
|
|
|
2015-11-27 12:40 | П'ять ступенів на шляху до сезону
|
|
|
|
Завтра. Вже завтра! Офіційний біатлонний сезон вже манить уболівальників черговими порціями адреналіну. Готові траси і мішені біатлонних комплексів, спортсмени та тренери вже прибули на місце змагань і проводять останні передстартові тренування, а хтось ще досі ламає голову над стартовими складами своїх команд, намагаючись в останню хвилину вгадати з правильним вибором.
Але перш ніж поринути з головою у вир біатлонних гонок, пропонуємо згадати найбільш значимі події міжсезоння для української команди - піднятися на п'ять щаблів по сходах, перш ніж відкрити двері офіційного сезону.
Тренерські каруселі
Міжсезоння для української збірної почалося зовсім не нудно. Ще наприкінці попереднього сезону керівництвом федерації був оголошений курс на оновлення тренерського штабу команди. Головною метою було забезпечення нейтралітету старшого тренера жіночої збірної відносно спортсменок. Підігрітий інтерес уболівальників у двотижневий період кінця березня - початку квітня висловлювався короткими, як постріли, сплесками емоцій:
- Хто ?!
- Гросс !!!
- Ні ?!
- Кинув ...
- Хто ?!
Дійсно, на прес-конференції, присвяченій нагородженню наших спортсменів і тренерів титулами Спортсмена місяця від НОК, президент ФБУ Володимир Бринзак приголомшив сенсацією: є попередня домовленість зі знаменитим німецьким фахівцем - Ріко Гроссом, більш відомим, як видатний спортсмен, але й на тренерському терені встиг попрацювати з талановитою німецькою молоддю і досяг певних успіхів. А новітні тренерські методики, які мали б бути застосовані в одній з провідних біатлонних збірних, при проецировані на талант наших біатлоністок, змушував потирати руки в передчутті. Однак, незабаром Гросс дезавуював інформацію про джентльменську угоду з українцями, а трохи пізніше стала зрозуміла мотивація: довший, хоч і неабияк схудлий рубль зі східного кордону.
Але все, що відбувається - на краще. Шоковий стан українських уболівальників і не думали розділяти у федерації. Розпач автора цих рядків розвіяв генеральний секретар ФБУ Роман Бондарук: нічого страшного не сталося, у нас ще є варіанти, в будь-якому випадку збірна без кваліфікованого тренерського складу не залишиться.
І вже менш ніж за місяць, напередодні старту перших тренувальних зборів, був оголошений новий тренерський штаб команди, який в жіночій його частини очолив відомий словенський фахівець Урош Велепец. Перші переваги словенця були на поверхні: на відміну від Гросса - багаторічний досвід роботи на вищому рівні і чималі успіхи досить скромної словенської збірної під його керівництвом. А також - відсутність мовного бар'єру: Урош дуже непогано говорить російською. Згодом явними стали і комунікабельність Велепеца (він легко знайшов спільну мову зі старожилом тренерського штабу жіночої збірної Григорієм Шамраєм), і, головне, новаторство у підготовці спортсменів. Дівчата практично в один голос відзначають виняткову індивідуальність підготовчої роботи у Уроша. Одній тільки Олені Підгрушній, яка повернулася після річної перерви і гігантськими кроками стала надолужувати згаяне за 12 місяців без великого спорту, тренер переписував індивідуальні плани мало не щотижня!
Набагато спокійніше все було в чоловічій команді. Надія Бєлова продовжила роботу з хлопцями, посиливши свою тренерську команду Олександром Семеновим і німецьким фахівцем Робертом Кабуковим. Якось у розмові Надія Олександрівна зізналася: "Я тільки з початком роботи з хлопцями усвідомила, наскільки відрізняється конкуренція у світовому біатлоні у чоловіків і у жінок. Звичайно ж, у дівчат теж перемагати непросто, але впоратися з конкуренцією у хлопців складніше вдвічі". У нинішнє міжсезоння чоловіча команда не сипала гучними новинами (що знайшло відображення і в цьому огляді, в якому хлопці теж незаслужено отримали мінімум уваги), у порівнянні з пристрастями, що киплять навколо дівчат, ця тиша навіть дещо насторожувала. Але весь період підготовки йшла планомірна і наполеглива робота, і, будемо сподіватися, що підопічні Бєлової приготували уболівальникам чимало приємних сюрпризів.
Говорити про результати, навіть проміжні, ще дуже рано. Навіть результати в Остерсунді можуть виявитися не показовими і не відповісти на питання про перспективи команди нинішньою зимою. Але у сезон спортсмени та тренери дивляться з оптимізмом.
Повернення капітана
 На вже згаданій вище прес-конференції з нагоди нагородження Спортсменів місяця від НОК відбулася і ще одна приємна подія - повернення в команду Олени Підгрушної. "Засумувала без біатлону. Напевно, я ще не все зробила у великому спорті", - зізналася Олена в телефонній розмові, коли автор цих рядків зателефонував Олімпійській чемпіонці, щоб перевірити появлення перших чуток.
Назвати це повернення гладким складно. Капітану жіночої збірної (а питання про капітанство після повернення Олени навіть не піднімалося) довелося пережити і злети перших успішних тренувань, і падіння, внаслідок прикрої травми влітку. У підсумку, підготовка Підгрушної до сезону була навіть більш індивідуальною, ніж у подруг по команді: після літнього чемпіонату України в Чернігові вся збірна вирушила на відновлювальний збір до Туреччини, а Олену чекала виснажлива робота в Раубічах під наглядом доктора команди.
Поки складно сказати, на що одна з героїнь олімпійського Сочі може розраховувати у нинішньому сезоні, але це повернення - безумовне посилення команди. Тому що олімпійські чемпіонки просто так, для галочки, не повертаються. Адже правда, Олено? ..;)
Крок назад і два вперед
Побажала було завершити кар'єру і Наталія Бурдига, вона повернулася в збірну і другу частину передсезонної підготовки пройшла з основною збірною. Підштовхнув до такого рішення саму Наташу і тренерський штаб команди, і виступ Бурдиги на літньому чемпіонаті України в Чернігові.
Ще за два дні до змішаної естафети Бурдига була присутня на Виконкомі Федерації біатлону України в якості тренера. Потім на старт міксту вийшла вже в ролі практично випадкової учасниці, а закінчила свій етап ... спортсменкою національної збірної! :)
Напередодні естафети Наташа зізналася: "Та я взагалі не планувала на цьому чемпіонаті бігти, півроку гвинтівку в руки не брала. Думала - на зимовому чемпіонаті виступити. Але харків'яни попросили, щоб команду на змішану естафету зібрати. Тепер треба хоча б стрільбу трохи потренувати, щоб зовсім не зганьбитися ... "
"Зганьбилася" спортсменка наступного дня по повній: пройшла етап в один час з Валею Семеренко та Яною Бондар, а на вогневих рубежах обмежилася всього одним запасним патроном! Та й сама харківська команда мало не створила сенсацію, до останньої стрільби претендуючи на медалі. І те, про що жартома говорили на тренерській біржі після фінішу, дуже скоро стало реальністю: Бурдига вирушила готуватися до сезону з національною командою!
Навряд чи такий поворот виявився би можливий, будь в строю Віта Семеренко. Але ще одна наша Олімпійська чемпіонка пропускає другий сезон поспіль, і на звільнене місце у групі підготовки якраз і запросили Бурдигу. Причому на зборах Наташа довела, що займає своє місце за роботу та результати на контрольних тренуваннях, тому й не залишила сумнівів у правомірності свого перебування в основі команди на Кубку світу.
А ви кажете - чемпіонати України не мають значення ... :)
Безлімітний Шенген
Вже набила оскому проблема нашої команди з днями перебування в Шенгені. Після зміни правил підрахунку цих днів, і з урахуванням міжнародного біатлонного календаря, українська збірна (втім, як і інші команди не з Шенгену) ніяк не могла вписатися в ліміти і при цьому не нашкодити навчально-тренувального процесу. Особливо це проявлялося при виборі місця проведення збору на першому снігу. В Україні провести такий збір в листопаді не реально при наших-то "плюс 15-ти", а традиційні, до недавніх пір, збори в Тюмені зараз, м'яко кажучи, не оптимальний варіант. Мало того, що доводилося відчувати складності з часовими поясами, так ще й під час попередніх зборів додалася і жорстка критика громадськості. І ось, нарешті, проблему вирішено!
Завдяки титанічній роботі Міністерства у справах молоді та спорту і особисто міністра Ігоря Жданова (повірте, це не черговий комплімент), для спортсменів і тренерів нашої команди вдалося організувати отримання дворічної посвідки на проживання в Норвегії! Не можна обійти при цьому і кроки назустріч українським біатлоністам з боку норвезького посольства в Україні. На цьому проблему підрахунку «шенгенських» днів можна вважати закритою. Принаймні, на два роки.
Пристрасті по Ірині
Ну і, практично, зовсім напередодні старту офіційного сезону стався епізод, якщо і не є скандальним, та точно викликав великий резонанс серед уболівальників. Троє спортсменів, які минулої зими неодноразово з'являлися на гонках Кубка світу, прийняли рішення готуватися до сезону разом з Командою Б. Мова про Ірину Варвинець, Анастасію Меркушину і Артема Тищенко. Але якщо відсутність Насті і Артема сприйняли більш-менш спокійно (вони - хоч і світле, але все ж майбутнє національної команди), то підготовку поза основи Іри і вболівальники, і президент федерації, і старший тренер не зрозуміли. Ще б пак: рік тому Іра показала, що вже цілком доросла до основи збірної і в окремих перегонах навіть здатна позитивно вирішувати долю естафет і набирати важливі очки. Володимир Бринзак однозначно висловився: за два роки до Олімпіади ми ще маємо можливість поекспериментувати, але вже з наступного сезону ніякої самодіяльності дозволено не буде.
Масла у вогонь підлила і відсутність Варвинець серед кандидатів на участь у першому етапі Кубка світу, хоча ще за кілька днів до оприлюднення попереднього складу її кандидатура розглядалася якщо не як гарантованою на поїздку в Остерсунд, то, як мінімум, претенденткою на відбір через гонки першого етапу Кубка IBU в Ідре. Однак особистий тренер Іри Микола Зоц, мабуть, порахував, що спортсменка на даний момент не готова до випробувань на вищому рівні. Це не означає, що дорога на Кубок світу для Іри закрита - просто шлях до суперництва з найсильнішими для неї в цьому сезоні буде трохи довше.
Чому так сталося? Спортсменку можна зрозуміти. Іра з перших кроків у біатлоні працює з Миколою Миколайовичем. У свою чергу, Зоц знає Варвинець, як ніхто інший - всі її фізичні та психологічні тонкощі. Саме він фактично повернув Іру у великий спорт після важкої травми. І він вибудовує підготовку спортсменки до Олімпіади (а в біатлоні ми завжди говоримо про чотирирічний олімпійський цикл), виходячи з цих знань. У цьому він має рацію.
З іншого боку, можна зрозуміти і керівництво федерації та національної збірної, яким, окрім підготовки до далекого поки Пхенчхану-2018, слід вирішувати і більш приземлені завдання поточного сезону, як, наприклад, боротьба за збереження максимальної квоти на участь у Кубку світу. І для цього в розпорядженні старшого тренера збірної повинен бути повний набір найсильніших спортсменок. І Урош Велепец за інших рівних умов, визначаючи склад, повинен буде віддавати перевагу спортсменкам, яких він краще знає. І в цьому він теж правий.
Чия правота виявиться сильнішою, ми побачимо тільки через два з половиною роки. Критерій - потрапляння або непопадання Іри в естафетну четвірку на ОІ. І завоювання там медалі, звичайно.
Як бачимо, міжсезоння-2015 було ненудним, як ніколи. Але, які б емоції ні панували в передчутті стартів, це - всього лише прелюдія. Ну або аперитив, кому що ближче :) А вже завтра починається найголовніше - старт офіційного сезону. Спочатку - "розігрів" у вигляді гонок кубку IBU, де остаточно визначиться наша заявка на Остерсунд, ну а через добу - вже й Кубок світу. Те, чого всі ми чекали з кінця березня - довгі вісім місяців.
Готуйте сили для бурхливих емоцій!
Євген Тарасенко
Фото Марія Осолодкіна
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коментарі (Всього: 36)
|
[ 1, 2 ]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінки в останній гонці
|
|
|
|
|
|
| Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні? |
| |
|
Провести конкурс, як зазвичай
|
363
|
|
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
|
|
125
|
|
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
|
|
36
|
| |
| проголосовать |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
