|
|
.gif)
|
|
|
2017-07-23 12:51 | Антон Мигда: Мені однаково цікавий як зимовий, так і літній біатлон
|
|
|
|
Вчора Антон святкував свій день народження, вітаємо його!
Улюблений вид спорту - волейбол.
Улюблений колір - синій.
Улюблений стадіон - Отепя (Естонія).
Улюблена книга - «Граф Монте-Крісто» О. Дюма.
Улюблена музика - віддаю перевагу року, але слухаю всі стилі.
Що найбільше цінує в людях - людяність.
Два золота Чемпіонату світу
«Мені однаково цікавий як зимовий, так і літній біатлон», - заявляє Антон Мигда. І все ж, поки більше успішних стартів атлет провів саме влітку. Особливо пам'ятним для вболівальників української збірної стало літо 2016-го року, коли на Чемпіонаті світу серед юніорів він завоював золото в двох гонках поспіль: спринті та пасьюті. Незабутні емоції подарував спортсмен і своєю перемогою в спринті на Чемпіонаті світу, який проходив у 2015 році в Румунії.
Сьогодні Антон Мигда вже відомий в Україні спортсмен, а починалася ця біатлонна любов в 2007 році, коли його в свою групу запросив Олександр Володимирович Семенов, вочевидь, побачивши в 11-річному хлопчику хороші спортивні задатки. З відомим тренером він працював все літо, роблячи перші кроки в біатлоні. Але потім у Олександра Володимировича почалися збори з національною командою, і Антона взяв під своє крило Олександр Васильович Ворчак, відомий тим, що вміє знаходити юні таланти.
Біатлон назавжди...
Антон якось одразу зрозумів, що біатлон надовго і міцно увійшов в його життя, та й батьки підтримували захоплення сина. Ріс хлопець в сім'ї один, і йому діставалася вся батьківська любов і увага. Однак, це не зробило його егоїстом, Антон ріс досить організованою і цілеспрямованою людиною. Батьки: мама Тетяна Іванівна і тато Сергій Федорович, намагалися в усьому підтримувати сина, даючи необхідні поради, стежачи за його успіхами. Правда, своїми невдачами спортсмен намагається з рідними не ділитися, оберігаючи їх від негативних емоцій.
У школі Антон вчився добре, особливо тяжів до точних наук, навіть брав участь в математичних олімпіадах і конкурсах. «Правда, коли захопився біатлоном, - зізнається спортсмен, - все інше відійшло на другий план».
Гонки, які залишаються в пам'яті
У Антона Мигди немає улюбленої гонки, він залишає в пам'яті ті, в яких піднімався на подіум: «Кожна гонка, після якої залишається медаль, пам'ятна по-своєму, - каже атлет. - У кожну з них я вклав частину серця, всі сили і величезне бажання перемогти. Тому виділити з цих стартів якусь одну, особливу, я ніколи не намагався».
Напевно, серед пам'ятних стартів у Антона є і індивідуальна гонка на юніорському Чемпіонаті світу в Обертілліах у 2013 році, коли серед юнаків він зайняв 3 місце, поступившись тільки Арістіду Бегу і Шону Доерті. В інтерв'ю після того старту, спортсмен сказав, що готувався до високого рівня чемпіонату, але не очікував, що боротьба буде настільки напруженою, а суперники - такими сильними.
Захоплюючою стала і ще одна гонка: змішана естафета на чемпіонаті Європи в Отепя в 2015 році. Тоді українська команда у складі: Насті Меркушіної, Юлії Журавок, Максима Івко та Антона Мигди посіла третє місце.
Взагалі, з Отепя у Антона пов'язано багато приємних спогадів і моментів спортивних тріумфів, тому не дивно, що саме естонський стадіон і є для атлета найулюбленішим серед всіх інших.
«Слабкий хід, але хороша стрільба ...»
Як і кожен професійний спортсмен, Антон прекрасно знає про і свої недоліки, і про сильні сторони: «Раніше у мене був дуже слабкий хід, але хороша стрільба, і це визначало мій великий інтерес саме до індивідуальних гонок, - ділиться біатлоніст, - Однак, з часом усі гонки як би зрівнялися, я багато чого почав сприймати по-іншому і став готуватися до кожного старту однаково серйозно. А зараз більше зусиль докладаю для зміцнення своєї функціональної підготовки. Багато працюю також і над тим, щоб скоротити час перебування на рубежі. Це і є головні завдання підготовки на це літо».
Як можна довше залишатися в спорті
Український біатлоніст Антон Мигда мріє про те, щоб якомога довше залишитися в спорті, займатися улюбленою справою. А ще атлет прагне пробитися в збірну України, закріпитися там і, звичайно, показувати хороші результати. Втім, про це мріють практично всі спортсмени, тільки от не у всіх вистачає сил і терпіння дістатися до самих вершин спорту. Але найскладніше, мабуть, пережити невдалий старт, помилку, промах...
До сьогодні пам'ятає Антон естафету в Чейле-Градістей на юніорському Чемпіонаті світу, коли він запізнився на старт свого етапу. Цю гонку спортсмен хотів би назавжди викреслити зі своєї пам'яті: «На все життя запам'ятав той день, і після того випадку особливо стежу за передстартовою підготовкою, за часом до старту. Тоді я помилився, думав, що Назар (Цебрінський, прим. автора) йде на стійку, і у мене ще є час для розминки і підготовки до старту, але після того, як він виїхав на фінішну пряму, я зрозумів, що його зовсім не залишилося...». Можна тільки уявити собі стан юнака, коли він побіг той останній етап...
Тоді Антон дуже переживав, і більше тому, що підвів своїх товаришів, адже естафети відрізняються від особистих гонок саме ступенем відповідальності перед колегами по команді.
«Не планую...»
Сьогодні Антон з упевненістю говорить, що якби не біатлон, то ніяким іншим видом спорту він би не зміг займатися ось так... з пристрастю, наполегливо, віддаючи всі сили.
І хоча атлет хоче, як можна довше залишатися в спорті, розуміє, що колись доведеться повісити гвинтівку на стіну і зачохлити лижі. Але планів ніяких Антон поки не будує, та й «після закінчення спортивної кар'єри дуже хотів би залишитися в біатлоні, але вже не в ролі учасника, а в ролі глядача, помічника, тренера...».
У спортсмена кумирів поки немає, але його вражає Йоханнес Бе, який зумів в такому молодому віці добитися великих успіхів. Антон намагається орієнтуватися на власне світовідчуття, розуміння взаємозв'язку біатлону і життя поза спортом. Він поставив для себе найвищу планку і робить все, що від нього залежить, щоб досягти поставленої мети, навіть якщо на це піде частина життя, частина його самого, багато сил і фізичних, і моральних. Антон Мигда, йде вперед, не озираючись, не розмірковуючи про невдачі, не обманюючи і не ламаючись, він падає, але піднімається... він йде до своєї мрії!
Підготувала Ганна Осолодкіна
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коментарі (Всього: 5)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінки в останній гонці
|
|
|
|
|
|
| Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні? |
| |
|
Провести конкурс, як зазвичай
|
355
|
|
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
|
|
121
|
|
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
|
|
36
|
| |
| проголосовать |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
