Практика общения на сайте показала, что биатлонные фанаты - очень разносторонние и интересные люди, и круг их интересов явно не ограничивается только биатлоном. Поэтому всех, кто хочет общаться не только о любимом виде спорта, мы приглашаем сюда.
"Обо всем, кроме биатлона" - стала уже брэндом сайта. "Обовсемка" имеет свою историю, свои традиции, но и всегда рада приветствовать новых интересных людей. Эта тема будет свободна от модерации. Последнее, конечно, не касается комментов оскорбительного характера или содержащих нецензурные высказывания.
Из-за большой загрузки сервера мы вынуждены обновить комментарии "обовсемки" в новом разделе. Историю сообщений в "старых" темах можно посмотреть ЗДЕСЬ (№1), ЗДЕСЬ (№2) и ЗДЕСЬ (№3).
Кроме того, для удобства общения предлагаем структурированно оставлять комментарии по следующим темам:
Хоть моя мама (по совместительству моя учительница русской литературы) всячески отговаривала))))
2 Klara
Мама права! Ты же не мальчик :)))
2018-11-30 12:42
2 Elias
Мама просто хотела для школы призовое место, а здесь выбор идеологически неверный) Но, надо отдать должное, просто убеждала - но выбор был за мной.
2018-12-01 07:39
porn in black
грудень - це місяць чорних черешень
сніг ще усіх відбілити не встиг
ягоди щемко і солодко брешуть
нібито ліпші й солодші за сніг
сміх твій дитячий - ранок морозний
сльози вечірні - тіні в раю
чорні черешні з літа і з осені
ще пам'ятають присутність твою
наші уста від черешень чорні
наші діла і наміри - білі
ретро блідого грудневого порно:
замість морозу - сироп по шкірі
хай обережно хай як але зрештою
ми вибираєм дорогу доріг
грішні
сердешні
чорні черешні
котяться в небо
падають в сніг
Іздрик
З початком зими всіх останніх з могікан цієї сторінки )
2018-12-01 13:55
Зимова казка
Мінорні гами грає за вікном,
Грудень холодний і безсніжний,
Породжує в уяві знову твій,
Давно забутий голос ніжний.
Вертає спогад у спекотне літо,
Безжальний подих лютої зими,
Малює в пам’яті чарівну казку,
Де принц з принцесою: це –ми…
І колисанку заспіває мені вечір,
Вертаючи нас знов у літню казку,
Коли ти відібрав у мене серце,
Подарував мені безмежну ласку.
І оживуть ті почуття шалені,
Що залишили слід в душі - страждання,
Та в почуттях – це зовсім не біда,
Без нього не буває і кохання.
2 бимама
Ти як? Вигрілася вдома- вилікувалася? Чи ще хворієш?
2018-12-01 19:40
2 pozitif
А мне в общем понравилось :) Особенно эпизод в Испании.
2 Klara
Нє, не все так швидко, як хотілося б :)
2 SAFI
Кажется, вернулись отступы от рамки, и это как-то непривычно уже :)
2018-12-01 19:50
2 бимама
Быстрейшего выздоровления, сестричка:))
2018-12-01 19:59
2 бимама А мне в общем понравилось :) О
А мне он показался скучноватым и читаем))
2018-12-01 20:03
Щас будет спойлер :)
2 pozitif
Ну не знаю, по-моему, как для описания жизни человека, 20 лет прожившего полностью парализованым, не такое уж и скучное :)
2 navigator
Дякс :)
2018-12-01 20:26
2 бимама
Швидкого відновлення!
2018-12-01 20:57
2 Klara
Дякс :)
2018-12-01 21:52
Експрес до аеропорту "Бориспіль" застряг у полі на другий день після запуску.
Деякі пасажири вистрибували з потягу і бігти з валізами навпростець по заметах, аби не запізнитися на літак.
Уявляю ці пригоди :)
Сама пару раз опинялася у подібній ситуації, тільки на посадку до літака не спішила і з потягу не вистрибувала :)
2018-12-01 23:56
Експрес до аеропорту "Бориспіль" застряг у полі на другий день після запуску.
2 бимама
І так довго протримався)
2018-12-02 00:37
2 Базіль
)))
І не кажи) Позорище...
2018-12-02 07:27
Всім гарного недільного ранку) Й ще вдалішого дня, незважаючи на плюс в Поклюці. Швидше всі на вулицю - бо вдень ніколи буде вийти)))
УКРАЇНСЬКИЙ ПІВДЕНЬ
Тут іще не вивітрився дух
кіммерійських срібел і куниць,
ще тягучий спокій не ущух
цих струнких, величних молодиць.
Хіть землі невтолена й крута
в них струмує з дикістю ріки.
Глянь — хоробрих воїнів полки
дозрівають в їхніх животах.
Я вже знаю, що це за земля,
я вже знаю, що тут був за лад:
в цих жінках ще й досі промовля
ніжно-навісний матріархат.
Іван Малкович
2018-12-02 11:23
2 Klara Швидше всі на вулицю - бо вдень ніколи буде вийти)))
Мені і з ранку було ніколи :) Сподіваюся на вечір :)
2018-12-03 08:08
Всіх з початком першого робочого тижня цієї зими)
Флегматично зима тротуаром поскрипує,
Фантастичні плете казки,
Позіхає десь під білою липою,
На шибки покладе мазки.
Вкриє землю габою сріблястою,
І в напруженій тиші нічній
Світ здається чарівною казкою,
Нерозгаданим плетивом мрій.
Василь Симоненко
2018-12-03 10:03
Кажется, вернулись отступы от рамки
2 бимама
и это прекрасно!) как долго я этого ждала)
2018-12-03 17:19
2 SAFI как долго я этого ждала)
Сафийка, считай, что это для тебя ))) Я даже не замечал изменений, пока не увидел твое сообщение ))
2018-12-03 22:46
Пам'ятай
Коли Україна за право життя
З катами боролась, жила і вмирала,
І ждала, хотіла лише співчуття,
Європа мовчала.
Коли Україна в нерівній борьбі
Вся сходила кров'ю і слізьми стікала
І дружної помочі ждала собі,
Європа мовчала.
Коли Україна в залізнім ярмі
Робила на пана і в ранах орала,
Коли ворушились і скелі німі,
Європа мовчала.
Коли Україна криваві жнива
Зібравши для ката, сама умирала
І з голоду навіть згубила слова,
Європа мовчала.
Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в демона зла,
Європа мовчала.
22.08.1931
Олександр Олесь
2018-12-04 08:14
Доброго ранку!
Алаверди)
Опівночі айстри в саду розцвіли…
Умились росою, вінки одягли,
І стали рожевого ранку чекать,
І в райдугу барвів життя убирать…
І марили айстри в розкішнім півсні
Про трави шовкові, про сонячні дні, —
І в мріях ввижалась їм казка ясна,
Де квіти не в’януть, де вічна весна…
Так марили айстри в саду восени,
Так марили айстри і ждали весни…
А ранок стрівав їх холодним дощем,
І плакав десь вітер в саду за кущем…
І вгледіли айстри, що вколо — тюрма…
І вгледіли айстри, що жити дарма, —
Схилились і вмерли… І тут, як на сміх,
Засяяло сонце над трупами їх!..
Олександр Олесь
2018-12-04 08:38
2 Eugen считай, что это для тебя )
спасибо большое!)
это видимо проклятие таких слепошарок, как я, что-то поменялось - и все - это влияет на читаемость)
2018-12-04 10:35
2 Klara
Алаверды!
Я, обычно, отвечаю стихотворением на русском, но тут Вы Ирой меня зацепили за живое - Олесь - один из самых любимых.
А больше всего у него нравится совсем простенькое и незамысловатое - но как-то очень трогает (это даже не целое стихотворение, а всего лишь два первых четверостишия)
З журбою радість обнялась…
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,
І з дивним ранком ніч злилась
І як мені розняти їх?!
В обіймах з радістю журба,
Одна летить, друга спиня…
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто – не знаю я…
2018-12-04 11:13
2 Elias
Мене Олесь заціпив саме "Айстрами". Так ніжно й ласкаво, навіть десь сентиментально, написати "Ніколи не здавайтесь", мабуть, більше ніхто не зміг. Принаймні я не зустрічала.
Один з найбільш недооцінених поетів
2018-12-04 19:22
2 Klara Один з найбільш недооцінених поетів
Не зовсім так. Олесь знаний поет, і своїм найвідомішим віршем - солов’ї - багатьох захоплює. Хто любить поезію, той цінує. Це може так здаватися на фоні деяких переоцінених. Набагато складніша ситуація і шлях в його сина. Рекомендую почитати "Незнаному воякові".Дуже дуже сильно
2018-12-05 08:54
Всім доброго святкового ранку)
Не знаю, чи заходить сюди наш головний хокеїст, але перше привітання хочеться написати саме тут)
Мас, Віталю, з Днем народження! Цікавих подорожей, гарних фото, гармоніїї та взаєморозуміння в повсякденному житті) Ну і нехай ведмедики частіше дарують вражаючі моменти, а ти спостерігаєш за ними "наживо"))
2018-12-05 08:57
2 Санья Набагато складніша ситуація і шлях в його сина.
Я кажу не про життєвий шлях, а про поетичний.
Олег Ольжич - видатна особистість, але я його ціную перш за все як громадського діяча, а не як поета - в цій якості він, на МОЮ думку, дуже поступається.
Я не погоджуюся, що його шлях був складнішим, ніж у батька. Більш драматичний - так. А щодо складнощів ...
Та й те, що більшість знає один вірш Олеся, й здебільшого завдяки тому, що був вдало покладений на музику, не є для доказом того, що поета цінують настільки, наскільки мені б цього хотілося).
2018-12-05 09:13
Ну тоді й щоденний вірш не обійдеться без Олександра Олеся)
Парикмахер
Сьогодні вдень мені було так нудно,
Ніби докупи зійшлись Олесь,
Вороний і Чупринка.
Почувалося дощово і по-осінньому облудно —
В душі цілий день
парикмахер на гітарі бринькав.
Іноді думав про неї й робив ескізи листа —
Що не гадався їй надісланим бути.
Згадав кілька французьких фраз забутих,
Разів зо два поглянув на образ Христа.
Наспівував банальні вальси безголосно,
Дивлячись на стелю в брудне павутиння.
Ні, мені було тільки тоскно — тільки тоскно…
В серці моєму розкладалась диня.
1. Якщо ви вже реєструвалися на сайті, введіть ваш E-mail і пароль.
2. Якщо ви залишаєте коментар перший раз, вам необхідно придумати нікнейм, і ввести ваш E-mail і пароль.
Ім'я або Нікнейм: (не вводьте його якщо ви вже реєструвалися раніше)
.gif){kind=small}
