|
|
.gif)
|
|
|
2018-10-04 16:22 | Мер Тростянця Юрій Бова: Мрія, що змінить життя нашого міста - повернути великий біатлон у Тростянець
|
|
|
|
 Юрій Анатолійович Бова, міський голова Тростянця (5 разів поспіль переобирався на цю посаду), віце-президент Асоціації відкритих міст, номінант на звання "Людина року", нещодавно порадував мешканців свого міста та прихильників біатлону з усієї України дописом у Фейсбуці про власну мрію - відновити в Тростянці спортивну базу з біатлону і зробити її найкращою в Україні. З цього приводу ми й поспілкувалися з одним з найактивніших міських голів України.
Юрію Анатолійовичу, розкажіть, будь ласка, докладніше, як виникла у Вас мрія з відновлення біатлонної бази і наскільки давно?
Мрія виникла ще тоді, коли став міським головою – 13 років тому. Ми оцінювали потенціал Тростянця та його ресурси. На жаль, на той час фінансових можливостей для розбудови біатлонної бази не було. Місто було звичайним райцентром з дуже обмеженим фінансовим ресурсом. Зараз дещо інша фінансова ситуація і є можливість зайнятися стратегічними напрямками розвитку міста. Тому наш погляд звернувся в бік бази.
Саме в Тростянці колись перебувала на постійному тренувальному режимі резервна збірна за часів СРСР. Саме тут пройшли свою підготовку сотні лижників і біатлоністів...
Фактично ми маємо територію з дуже вдалим для біатлоністів рельєфом. Не так давно тут побували наші колишні спортсмени-олімпійці – Олена Петрова, Валентина Цербе-Несіна, Сергій Седнєв. Вони обходили всі траси і дуже схвально відгукувалися відносно складного рельєфу, який підходить для тренувань і міг би стати родзинкою для якихось змагань.
База розташовується на території близько семи гектарів. Я ще застав цю базу, коли вона функціонувала у 80-тих роках. Семикласником відвідував її і нас вчили на лижах ходити і стріляти. Тому тема даного спорткомплексу мені близька, а тема біатлону - одна з улюблених тем. Слідкую за біатлоном постійно. Тому дуже шкодую, що цю базу ми свого часу втратили. У 1994-му році її фактично розібрали на цеглу і збанкрутували. Взагалі нічого не залишилося, крім стрільбища та деяких ділянок траси.
Але є ця територія… І громада міста, і депутати наші, і я особисто прикладемо всіх зусиль, щоб у місті відновився спортивний комплекс з біатлонною трасою, для того, щоб тут проводити лижні й біатлонні змагання взимку, а влітку – різні тренувальні збори та змагання з літнього біатлону.
Знаючи Вас, як людину справи, впевнена, що Ви вже щось зробили для реалізації цієї ідеї. Що саме?
Дійсно, зроблено вже перші кроки. Для того, щоб переконати проводити тут змагання, потрібно було показати готовність місцевої влади і громади зокрема брати в цьому процесі активну участь. Тому перше, що ми зробили, це запустили два паралельні процеси: дії з оформлення документації для спортбази та фактичні дії з її відновлення.
Я працюю над попередньою концепцією. Ми вже провели зйомку, яка необхідна для роботи архітекторів, тобто підготували всю основу для відбудови та розбудови бази.
І паралельно ми займалися ще з минулого літа впорядкуванням території. Потрібно було вирубати всі чагарники, які за майже 25 років повиростали на цій території, та привести комплекс в більш-менш нормальний стан. Добре, що збереглося стрільбище та частково збереглася траса, на якій змагалися біатлоністи.
Фактично, вже взимку тут можна без усіляких сумнівів проводити будь-які змагання всеукраїнського рівня. Дякуючи Федерації біатлону, зокрема, безпосередньо Володимиру Михайловичу Бринзаку та Сергію Седнєву, які підтримали цю нашу ідею та відгукнулися, у минулому році ми провели вже двоє змагань з літнього біатлону серед юнаків і зимові змагання в лютому 2018 року (короткі відео зі змагань у Тростянці в лютому - посилання 1 і посилання 2).
Було багато тренерів з різних міст, команди з різних областей приїжджали і всі відгуки були схвальними.
Ми створили належні умови. Зокрема, неподалік бази є комунальний готель міської ради, розрахований на 150 місць. Ми збільшили ліжко-фонд і проводимо там ремонтні роботи, щоб з кожним місяцем покращувалися там умови. Наразі вже зроблено ресторанчик, де можна харчуватися, щоб спортсменам було зручно. Знаходиться готель з рестораном буквально на відстані 600 метрів від самої бази. Ми створюємо все необхідне для перебування спортсменів, які вже тричі приїжджали сюди до нас на змагання.
Ми намагаємося повернути змагальний режим, так би мовити, на цю територію. Все вже виготовлено: мішені, покажчики й й т.д. Усе основне відновлено й зроблено фактично. Але враховуючи, що сама база ще не функціонує, доводиться перед змаганнями все заново встановлювати, а потім знімати-розбирати. Це вимагає додаткових зусиль. Але ми це робимо, тому що розуміємо, що потрібно поступово привертати увагу до цієї спортивної бази.
А цей комунальний готель біля бази розрахований також і на вболівальників, якщо вони приїдуть на якісь літні чи зимові змагання?
Загалом, потужність цього готелю не дуже висока Але у нас там є ще два поверхи, на яких продовжується ремонт. Це приблизно до сотні додаткових місць.
Раніше сама база була такою, що прямо на ній стояли корпуси і всі спортсмени там тренувалися і там же безпосередньо мешкали. Це місце на околиці нашого міста, в дендропарку, фактично являло собою автономне селище, яке було забезпечене своєю водою, своїм теплом, своїми комунікаціями, своїм житлом, харчуванням і т.п. Фактично, це те, що й потрібно відновлювати - щоб спортсмени могли на базі жити, тренуватися і змагатися. А глядачі щоб жили у наших готелях. Їх у нас два комунальних в Тростянці й ліжко-фонд комунальних саме готелів - близько 170 місць. Але поряд є й приватні бази відпочинку. І неподалік від Тростянця - в Охтирці -теж є. Хоча все це також потрібно розбудовувати.
Але головна робота попереду – це вивчення сучасних тенденцій розвитку подібних баз, які сильні сторони повинні бути, вивчення нормативної бази стосовно ширини проїздів, спусків, розворотів і так далі, які потрібні сьогодні для проведення українських і міжнародних змагань. Оскільки якщо вже робити цю базу - то робити її такою, щоб можна було проводити навіть серйозного міжнародного рівня змагання!
Ви нещодавно відвідали новий біатлонний комплекс у чеському Нове Мєсто. Їздили цілеспрямовано вивчати досвід чи в якості вболівальника були присутніми на літньому чемпіонаті світу? Які загалом враження від цієї арени?
Так сталося, що ми їздили з нашого міста до Чехії, до міста Бистршице-над-Пернштейнем, з яким розвиваємо партнерські відносини. І випадково заговорили з мером цього міста про спорт. Я сказав, що захоплююся біатлоном. І виявилося, що зовсім поряд, буквально на відстані 10 хвилин, знаходиться нова спортивна арена в Нове мєсто і стадіон, на якому проходив вже навіть чемпіонат світу.
Уже наступного дня ми були на цьому стадіоні. І друг «нашого» мера - керівник цього стадіону – усе мені показав. Ми з ним активно походили стадіоном, відпрацювали багато питань, які в мене були: зберігання снігу, запасів води для снігових пушок, створення зручностей для журналістів, прес-конференцій, усе необхідне для тренерських штабів та віп-зони, організація харчування, особливості траси тощо. Усе, що потрібно відпрацювати, ми відпрацювали.
Більше того, ми маємо певні домовленості з приводу допомоги нам, як фактично впорядкувати територію, яка в нас є. Оскільки вона з одного боку затиснута житловим районом, а з іншого боку - лісом затиснута та крутими спусками. Потрібно добре продумати, як нам вірно розмістити все, щоб наша база була не просто тренувальною, а місцем для серйозного проведення змагань.
Ось така ситуація. І після повернення з Нове Мєсто ми з новими силами включилися в роботу. Тепер для мене більше зрозумілі стратегічні задачі, під які потрібно шукати ресурси держави і наші ресурси місцеві, щоб почати з наступного 2019 року розробляти концепцію і проектні документи для відбудови цієї бази.
Подібним займаються зараз у Буковелі. Я відслідковую цю ситуацію. Але будемо робити конкурентне середовище. Я думаю, що в нас в Україні повинно бути більше варіантів для розвитку біатлону: як молодіжного, так і дорослого. І чим більше буде українських високого рівня спортивних баз - тим швидше ми зможемо повернути собі серйозну славу біатлонної країни.
Ви самі заговорили за стратегію та фінансування. Скажіть, будь ласка, коли саме можна очікувати реалізації цього проекту? За чий рахунок планується фінансування і скільки потрібно орієнтовно коштів для цього?
Зараз важко сказати, скільки це все буде коштувати. Потрібно спочатку підготувати проектну документацію. Багато що залежить від того, які будуть трибуни, на скільки глядацьких місць ми розраховуємо, де будуть стоянки для машин, де будуть проїзди та якісь тунелі для спортсменів і так далі. Побачивши бази, які в нас є сьогодні в Україні, тобто старі бази, де тренується зараз наша молодь та дізнавшись від тренерів, у яких умовах вони готуються, розумію, що ці пострадянського рівня бази вже вичерпали свій моральний ресурс і не відповідають сучасним вимогам. А побувавши на арені в Нове Мєсто, ми побачили, за рахунок чого можна «приваблювати» серйозного рівня змагання, на які ми претендуємо, в Україну.
Звичайно, потрібно ще буде безпосередньо обговорювати це з Бринзаком, з Міністерством молоді і спорту, а також з Міністерством регіонального розвитку. Бо кошти на подібні проекти (на розвиток спорту) є у державному бюджеті і вони складають близько 10% від фонду регіонального розвитку. І потрібно дивитися, яким чином частину коштів можна залучити для фінансування цього проекту. Але тут є кілька етапів: спочатку концепція і узгодження зі всіма зацікавленими сторонами, потім розробка згідно цієї концепції чіткого кошторису - скільки і що буде коштувати, а потім уже поетапна відбудова.
Змагання рівня чемпіонату України ми можемо проводити вже хоч зараз. Про що ми і говорили з Сергієм Седнєвим. Але якщо йдеться про міжнародний рівень, то ширина, припустимо, зимової траси повинна бути по всій дистанції не менше 8 метрів. А у нас така є не всюди. Є ділянки, де лише 6 м, а деякі спуски є і по 5 м. Отже, потрібно дивитися на всі ці нюанси. Де потрібно – розширюватися, де потрібно - коригувати трасу. Але те, що в Тростянці за рахунок перепаду висот, дистанція не гірше, ніж у тому ж Буковелі, у цьому я впевнений, тому що вона для біатлону була пристосована ще за часів Радянського Союзу.
Стосовно ж термінів реалізації проекту… Ми можемо всю документальну-проектну частину завершити у 2019 році і з 2020 року розпочати вже конкретно реалізацію. Звісно, що ми почнемо поступово деякі речі робити й у 2019 році: огородження бази, якісь побутові приміщення, охорона території, погодження питань освітлення тощо. Зі всіма цими питаннями потрібно одразу чітко визначатися. Наприклад, на стадіоні в Нове Мєсто 4 МВт електроенергії іде на територію траси. Ми повинні вже зараз ставити всі ці питання Обленерго, чи зможе воно надати нам такі потужності за своїми нормативами забезпечення комунікацій. І ще багато нюансів, з якими ми готові працювати щодня і вже працюємо фактично, щоб в найкоротші терміни розробити концепцію і запропонувати її Федерації біатлону та міністерствам.
Усе обговоривши і маючи листи підтримки цього проекту, можна вже буде деталізувати фінансування. Я бачу так: якщо ми за 2019 рік зробимо всю проектну частину і почнемо з 2020-го року, то за обсягами будівництва за 3-4 роки, а максимум - до 2025 року, база вже може стояти в ідеальному стані.
Ви декілька разів згадували інші міста України. Але не Суми. А чи підтримує відновлення тростянецької біатлонної бази саме Сумська федерація біатлону? І які взагалі наразі проблеми та перспективи розвитку біатлону в Сумській області?
Глобальних я не бачу там проблем. Коли були змагання, то Сумська Федерація долучалася до проведення. Але якоїсь конкретики з приводу того, чим Сумська Федерація нам може допомогти, поки що я не бачив. Але сподіваюся, що як тільки почнеться більш жвавий рух навколо цього процесу, і Анатолій Линник долучиться і, сподіваюся, що це не буде йти врозріз з Сумською Федерацією. Я знаю, що вони хотіли під Сумами, в Токарях, будувати спортивну базу, про це йшлася мова декілька років тому. Але чисто стратегічно: як можна будувати подібну базу біля Хімпрому? Навіть якщо він працюватиме на 50% своєї потужності, біля нього дихати буде нічим в радіусі 20 км. То який же спортсмен туди приїде? А по-друге, рельєф траси в Токарях під Сумами і в Тростянці - це небо і земля. У Токарях траса для прогулянок місцевого населення, яке вчиться кататися на лижах – ну, приблизно такого рівня. А у нас траса з серйозними навантаженнями, з підйомами затяжними по 100 метрів вгору, причому крутими підйомами, де необхідно активно працювати. Саме відносно навантажень, то дуже рельєфна траса – це є сильний наш бік. Наша траса - хороша і для молоді, і для дорослих.
Коли приїжджав до нас на змагання Сергій Седнєв зі спортсменами, він одразу дуже загорівся цією ідеєю і ми з першого дня плануємо усі ці процеси разом. Сергій тут часто буває і переживає. Ми з ним перемалювали вже не один листок чернеток, де може проходити сама дистанція, яку потрібно асфальтувати для літа для лижеролерів.
Але це все потрібно коригувати буде з іноземними фахівцями в цій галузі, які будували стадіони за кордоном. І, в принципі, в мене є бажання залучити таких фахівців. А ресурси будемо шукати на цьому етапі наші місцеві, а потім, коли вже буде розроблена концепція, будемо просити підключатися до цього процесу й міністерства, які розпоряджаються державними коштами, бо тут потрібні будуть не один мільйон гривень, а десятки мільйонів.
Уже краще порахуємо тоді, коли будемо чітко знати всі вимоги до трас такого рівня. Плюс ми ж розуміємо, що якщо це змагання, то потрібно створювати умови: харчування, трибуни, інтернет, спеціальні рубки для трансляцій і багато інших речей.
На сьогодні в мене вже є, в принципі, повноцінна картинка, що ми маємо зробити. І тепер, повернувшись із-за кордону, у тому числі, побачивши, як все організовано на серйозних стадіонах, тепер я розумію, яке завдання ставити проектантам.
Але все це ми будемо робити разом з біатлоністами нашими, бо саме їм потім тут організовувати тренувальні процеси й змагання. А з іншого боку, ми зробимо все для того, щоб якомога швидше завершити проект. Оскільки це стратегічно дуже важливо і для держави, і для міста. І ми розуміємо, що виховати нове покоління талановитих біатлоністів можна тільки в сучасних умовах.
Велика Вам вдячність за відповіді та успіхів у чудовій справі. Будемо мріяти з Вами разом! ;)
Спілкувалася Вікторія Родічева, biathlon.com.ua
Фото зі сторінки Юрія Бови у Facebook
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коментарі (Всього: 12)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінки в останній гонці
|
|
|
|
|
|
| Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні? |
| |
|
Провести конкурс, як зазвичай
|
355
|
|
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
|
|
120
|
|
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
|
|
36
|
| |
| проголосовать |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
