|
|
.gif)
|
|
|
2018-12-24 10:32 | Володимир Бринзак: Ми зобов'язані створити команду до Пекіну-2022. Це питання принципу
|
|
|
|
 Завершився перший триместр біатлонного сезону. Грудень виявився важким і неоднозначним для українського біатлону. Разом з тим, в ньому знайшлося і місце для значного успіху: як перемога Юлії Джими і подіум одиночного міксту в Поклюці. Про всі найбільш важливі моменти в житті нашої команди і всього вітчизняного біатлону - у великому інтерв'ю з президентом Федерації біатлону України Володимиром Бринзаком. Розмова вийшла настільки об'ємною і всеохоплюючою, що довелося розділити її на дві частини для зручності сприйняття. Сьогодні - перша з них.
- Володимире Михайловичу, почати доведеться з найгарячішої теми - коментаря Дмитра Підручного після мас-старту, де він різко розкритикував роботу сервіс-бригади. Вболівальники розцінили його слова, як крик душі, коли вже накипіло. До Вас по ходу сезону доходили скарги спортсменів на лижі - те, що, можливо, не потрапляло в публічну площину?
- В першу чергу, я б радив Дімі такі питання вирішувати за столом на зборах команди, а не через пресу. Я був на двох етапах Кубку світу - в Поклюці і Хохфільцені, і ніхто з хлопців з приводу лиж до мене не звертався. Говорили про різні фінансові питаннях - підвищення зарплат, необхідності покупки нового приклада, лиж тощо. Я і сам бачив, що не завжди лижі працювали найкращим чином. Але про те, що так гостро стоїть ситуація зі змащуванням лиж, я дізнався не з команди. Хоча я, напевно, - перший, хто зацікавлений, щоб все було в порядку за всіма складовими роботи всередині команди. Я для того і приїжджаю на етапи Кубку світу, щоб збиратися разом, за одним столом, задавати питання, знаходити рішення. А не відкладати все на весну або вихлюпувати в пресу постфактум. Зараз же вийшов варіант "Валя Семеренко номер 2" - Діма висловився на емоціях в прямому ефірі, а далі пішла хвиля обговорень, яка мало чим допоможе команді і тільки шкодитиме.
- Але в Нове-Мєсто скарги на лижі були не тільки від Діми, значить, проблема дійсно існує. Які заходи можна вжити вже зараз, для виправлення ситуації?
- Завтра я виїжджаю в Сянки, на чемпіонат України, разом з генеральним секретарем федерації Романом Романовичем Бондаруком. Там зустрінемося з державним тренером Євгеном Федоровичем Колупаєвим, який був на місці в Чехії, бачив все на власні очі, також будуть Володимир Махлай, Валерій Лєсников. Будемо радитися, думати, що робити. У телефонному режимі проконсультуємося зі старшими тренерами команди, почуємо їхню позицію ... Вже зараз, після ряду дзвінків з обговоренням ситуації, що виникла, розумію, що не всі в сервіс команді - однодумці.
Звичайно, треба щось робити. Але для, цього в першу чергу, розібратися без емоцій. Якщо це - системна проблема, тоді дійсно треба зміцнювати сервісну бригаду. Тут немає родинного протекціонізму або іншого лобіювання, все в наших силах. Але мені, звичайно, самому не цікаво, що так відбувається: і спортсменам психологічно важко, і тренери, і вболівальники занепокоєні ситуацією. Ну, і я ж не ворог українському біатлону - протягом багатьох років, думаю, це довів.
- Чи реально в розпал сезону знайти фахівців - в сервіс-групу, або медичний штат?
- Ми цьому не опираємося, і все реально. Були б тільки гідні кандидатури. Зараз хороший фахівець коштує 8-10 тисяч євро на місяць. І проблема знайти не тільки гроші для його залучення, а й фахівця, який би погодився працювати в наших умовах. Хороші сервісери дивляться в першу чергу в бік Норвегії, Німеччини, Франції ... Або в Росію, де можуть забезпечувати пристойне фінансування.
Багато років нашу сервісну бригаду очолював Віталій Руденчік, і вся група сервісменів будувалася навколо нього. Але ми ж Віталія не виганяли - він сам прийняв рішення, що йому цікавіше попрацювати в команді "Fischer" - це більш високооплачувана і більш спокійна робота. Які у мене є важелі, щоб його утримати? А замінити його моментально, враховуючи налагоджену їм структуру, неможливо. Та й немає у нас такої школи, яка б готувала висококласних смазчиків - кожного такого фахівця треба вирощувати роками.
Зараз ще може виникнути проблема з Душаном Отченашем. До мене дійшла інформація, що він не може продовжити роботу з командою за станом здоров'я. Хоча сам я з Душаном поки не спілкувався. Тому в будь-якому випадку склад сервіс-бригади доведеться зміцнювати. Будемо шукати і оцінювати варіанти. До Оберхофу час ще є.
- А як тепер взаємодіяти з сервіс-бригадою зможе сам Підручний?
- Це питання роботи старшого тренера - налагодити взаємодію всередині команди. Я не можу відповідати взагалі за всі питання: фінансування, сервіс, лікування спортсменів, придбання інвентарю, визначення складу команди і тд. На даний момент у нас такий склад сервіс-бригади, іншого немає, що я можу зробити саме зараз? Будемо сподіватися, що помилки з підготовкою лиж вдасться виправити. Адже це не проста механіка - підкрутив гвинтик, і воно запрацювало. Кожен день робота сервіс-бригади - творчий процес. Зараз дізнався, що вчора і сьогодні не було єдиної думки і не нанесли на лижі спеціальну ручну структуру, яка важлива для поліпшення ковзання лиж у таку погоду. Один із сервісменів, отримавши інформацію від відкатників, вирішив не наносити структуру. Так чинити не можна. Повинен бути єдиний центр прийняття рішень. Тому - є питання, будемо розбиратися.
- Давайте тепер підіб'ємо підсумки першого триместру. Як би Ви оцінили окремо виступ хлопців і дівчат?
- У хлопців все більш-менш зрозуміло і прогнозовано. Тільки Підручний випав на старті через хворобу, і зараз починає добирати форму. Прима, Тищенко, Семенов - приблизно на очікуваному рівні. А дівчат мені складно коментувати: то сплеск, то спад ... Зараз буде вкаточний збір з 29-го грудня, може, це позитивно вплине на їх стан.
Я навіть не можу однозначно оцінити. Тому що були і хороші результати, як сьомі місця Валі і Віти, краще останнє коло у Олени в спринті, ряд хороших результатів Насті, перемога Юлі в Поклюці ... І тут же такі перепади. Чи то проблема в лижах, чи в готовності - треба розібратися без емоцій, суєти, а з холодною аналітикою з професіоналами, тренерами.
Але те, що у нас назріла зміна поколінь, сумнівів немає. Ми це знаємо і будемо робити. Чекаємо і Блашко, і зростання Журавок, і того, що підтягнуться молодші дівчата... Всі ж розуміють, що досвідченим спортсменкам три роки до Олімпіади відбігати буде дуже важко, та ще в такій атмосфері, коли навколо команди бушує ажіотаж, і часом нездорові пристрасті . Але це сезон - експериментальний, на який ми поставили завдання - відновлення квоти і намагаємося визначити, які наші резерви, де їх черпати і з кого формувати команду на Пекін. Та й за короткий час роботи нового старшого тренера складно оцінити, як працює його методика підготовки. Йому теж не просто: коли команда складається зі спортсменів, які готуються за різними методиками у своїх тренерів. А йому відповідати за результат... Ті ж Віта і Валя не хотіли експериментувати - може, це останній рік їх виступів на цьому рівні, і я так розумію, готувалися по добре знайомій їм методиці особистого тренера.
Це ж стосується і тренерського складу: дивимося, хто і як працює, чи виходить, на думку і результати спортсменів. У команді працювали п'ять тренерів: крім Андрія Прокуніна, це і Григорій Шамрай, Володимир Махлай, Валерій Лєсников, Олександр Біланенко. Пройдемо цю зиму, зберемося навесні і будемо оцінювати сезон. Але і по ходу зими, звичайно, будемо збиратися, коригувати підготовку, приймати рішення. Для цього я поїду на етап Кубку світу в Рупольдінг.
Вже зараз можна говорити про те, що в наступному році команда буде зменшена - ми проведемо відбір 7-8 чоловік, як кістяк майбутньої олімпійської команди. Возити 12 спортсменів немає сенсу, потрібно більше індивідуальної роботи зі спортсменами. Але там не буде юніорок. Мені подобається, як працюють Ілля Лопухов з Валентиною Шевченко, і будемо намагатися у них зібрати хорошу юніорську команду. При цьому я не виключаю продовження практики індивідуальної підготовки, якщо в цьому сезоні вона покаже свою результативність. Адже вкрай важливо, щоб спортсмен вірив тренеру. І якщо Настя довіряє татові, Юля довіряє Урошу - треба дати їм можливість працювати разом. Може, хтось ще захоче перейти на індивідуальну роботу, якщо цей сезон не вийде. Або, навпаки - хтось захоче повернутися в загальну групу. У будь-якому випадку, нормальний творчий процес - краще, ніж робота з-під палки з подальшими звинуваченнями, що методика не підійшла, і змусили працювати в команді, де якісь нюанси роботи їм не підходять.
- Ви сказали, що жіноча збірна збирається 29-го грудня. Тобто у дівчаток і хлопців різний графік підготовки до Оберхофу?
- Так, хлопці зараз до 28-го грудня тренуються в Нове-Мєсто, а потім збираються 3-го січня в Оберхофі. А дівчата з 29-го числа починають збір в Хохфільцені.
- Юрай Санітра практично в кожному коментарі для преси висловлює задоволення гонками хлопців. Ви поділяєте таку оцінку?
- Як я сказав, у хлопців все більш прогнозовано. Але головний критерій оцінки - результат. Подивимося на підсумки сезону, на чемпіонат світу - і тоді будемо розділяти або не розділяти оцінку. Команда вибудовує роботу з одним піком на чемпіонати світу та Європи. Як зараз можна оцінювати проміжний результат? Але, з точки зору психології, Юрай говорить правильно: зайвий раз підбадьорити спортсменів, розрядити обстановку, ніколи не завадить. Тому що якщо ми почнемо шарахатися після кожної гонки, когось лаяти, когось звільняти - настане хаос.
Припустимо, я піддамся на хвилю негативних висловлювань і піду з біатлону. Я готовий хоч сьогодні. І що далі? Відразу підуть всі спонсори, які підтримують команду на основі особистих контактів. І хто буде вникати, займатися всім цим? У мене ще вистачає сил і знань, щоб розвивати біатлон в Україні на гідному рівні. Це тільки здається, що все добре, механізм працює сам по собі, і треба просто молодого менеджера. А насправді кожен день доводиться вникати у величезну кількість проблем, розуміти, що відбувається на самих різних напрямках. Цього року виповнилося 20 років, як я керую федерацією. За цей період тільки на зимових міжнародних стартах різного рівня завойовано 355 медалей. У той час, як до 1998 року - всього 25. Звичайно, без помилок не обходилося - не помиляється тільки той, хто не працює. Але сказати, що наша команда працювала неефективно - велика несправедливість. Я впевнений, що після попередньої Олімпіади ми зобов'язані створити команду на Пекін-2022. Це питання принципу.
З одного боку, у нас кричать: давайте спорт, треба молодь підтягувати. А подивіться, що твориться на місцях? У Тернополі єдину спеціалізовану біатлонну школу закрили, з базою і трасою так нічого і не вирішили. У Буковелі зібралися будувати комплекс - по сумнівним мотивам зірвали тендер. У Сумах траса аварійна, не ремонтується. У Тисовці траса аварійна, на ній вже не можна тренуватися. Школи на місцях не фінансуються - немає грошей на інвентар, на участь в зборах, тільки на зарплату, виїзди на змагання - дуже часто за рахунок батьків. Нічого подібного немає ні в одній країні! Там люди приходять на тренування - ось вам лижі, гвинтівка, патрони, лижоролерна траса, мішені, транспорт - все налагоджено. А у нас жодної траси, жодного стрільбища нормального. Поки займається дитина - куди не йшло, а як тільки старші, і в національну команду не потрапив - немає ні зарплат, ні забезпечення, немає резону продовжувати займатися.
Тому і маємо - в юнацьких змаганнях бере участь більше сотні чоловік, а у дорослих з труднощами нашкребаємо склад з 7-8 спортсменів. Тому що на місцях для ось цього перехідного етапу немає умов, щоб ростити і готувати спортсменів. І нікому не цікаво цим займатися: вибудувати систему, щоб розвивався спорт, піднімати матеріальну базу.
- Як Ви для себе пояснюєте падіння результатів команди в Хохфільцені? Адже до того в Поклюці і, особливо, потім в Нове-Мєсто хлопці і дівчата показували набагато вищий рівень.
- Я розмовляв з науковою групою, і склав для себе таку думку, що причина може бути в тому, що вперше під час міжсезонної роботи вони майже не їздили в гори. А потім на укочування перед Поклюкоюі провели там досить тривалий збір. Можливо, гори "придавили" в Хохфільцені.
Раніше ми працювали по двопіковій схемі: був грудень, потім спад і вихід на головний старт. Зараз - один пік, і я поки не розумію, як оцінювати поточні результати. Плюс - новий тренер, всього півроку працює з командою. Чи достатньо він вже вивчив людей, чи підійшла їм його методика - це теж питання. Я питаю Григорія Шамрая, який давно працює з цими спортсменками - все йде за планом. Він каже, що ніде нічого не порушено, все по методиці. Так, були багато в горах. Але зараз спустимося, відкатаємося - на березень повинні вийти на пік.
Що мені залишається? Тільки вірити і сподіватися. Або я повинен сказати - ні, ви не праві, давайте ми вас порозганяємо? Робити висновки і приймати якісь рішення можна буде тільки навесні, зараз - проміжний етап, і я не готовий давати йому оцінку. Так, все поки виглядає не зовсім так, як хотілося б. Але ми не самотні в цьому. Одні команди добре стартували, зараз не біжать. Як ті ж росіяни, які проводили відбори в листопаді і робили ставку на старт сезону. У кожного своя ситуація.
- Чехи на домашньому етапі також виглядають дуже блідо...
- Я про це і говорю - у кожної збірної своя ситуація, свої проблеми. Вболівальники ж бачать тільки нашу команду, і складають для себе враження, що спади форми і хвороби бувають тільки у нас. Але спортсмени - не роботи. До чого вже розвинена в усіх відношеннях збірна Німеччини, але Лаура Дальмайєр - хворіє, Хаммершмідт пропускає більшу частину сезону. Ми ж півроку шукали лікаря в чоловічу команду, і знайшли тільки перед початком сезону. Але у нас в країні немає нормальних спортивних лікарів - де їх брати?
- До речі, про хвороби. Не кращий стан Юлії Джими не завадить побачити український дует на Різдвяній гонці?
- Як я б бачив зі своєї дзвіниці, то в такому стані Юлі туди краще не їхати. Але я не керую всім процесом, як би не намагалися це представити деякі коментатори. Це - комерційні змагання, за які платять гроші, і я не можу змушувати когось - їхати чи ні. Є Урош Велепець, який може оцінювати стан спортсменки, є Юля - сама вже доросла людина. Їм вирішувати, вони ж теж будують плани підготовки і хочуть вийти на пік до чемпіонату світу. Але я б не став. Подивіться на Лаура Дальмайєр: спринт була на подіумі, переслідування - десь поруч, але розуміє свій стан і прийняла рішення мас-старт пропускати. Тому що вона - профі: розуміє, що краще пожертвувати однією гонкою, ніж зараз наламати дров і зіпсувати собі залишок сезону. Якщо у Юлі в останніх гонках не котили лижі - це одне, але якщо вона відчуває, що знаходиться в поганому стані, краще зробити паузу, відкатати і підготуватися до Оберхофу. Але це вирішують спортсменка та її тренер, я не стану вказувати їм, що робити.
- Але теоретично - якщо спортсмен відмовляється від участі в цих перегонах, у нас є право запропонувати заміну?
- Звичайно є. Таке було багато раз і в багатьох командах. Дають для залучення вболівальників одну кандидатуру, а фактично в силу ряду причин виступає інший спортсмен. І ніяких проблем не виникає.
Другу частину інтерв'ю читайте тут:
Володимир Бринзак: За бажання Варвинець, ми знайдемо оптимальні варіанти для продовження її кар’ери
Бесіду вів Євген Тарасенко
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коментарі (Всього: 102)
|
[ 1, 2, 3, 4 ]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінки в останній гонці
|
|
|
|
|
|
| Яка, на ваш погляд, має бути доля турніру прогнозистів в наступному сезоні? |
| |
|
Провести конкурс, як зазвичай
|
355
|
|
Провести конкурс, але зі значною кількістю вирахування найгірших гонок
|
|
120
|
|
Не проводити конкурс, оскільки не можливо створити рівні умови учасникам
|
|
36
|
| |
| проголосовать |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
