Друга спринтерська гонка на Чемпіонаті України, який розпочався сьогодні в с.Яворів Львівської обл., знов здивувала хвилинною перевагою одного спортсмена над іншими конкурентами. Причому здобув такий запас біатлоніст, який ще навіть не брав участі у етапах Кубка світу, та й взагалі ще перебуває у юніорському віці!
Швидкісним показникам Богдана Борковського вже давно ніхто не дивується. Але сьогодні сумський спортсмен, який стартував під пізнім 40-м номером, став єдиним серед учасників спринту, хто закрив усі десять мішеней, і на фініші випередив попередній кращий графік Тараса Лесюка на 64 секунди!
За бронзу ж на останньому колі точилась запекла боротьба. Руслан Ткаленко стартував пізніше за Богдана Цимбала (який взагалі на той час показував кращий час) і на виході зі стадіону після чотирьох загальних кіл штрафу, Руслан розумів, скільки йому потрібно відігравати. Але як не намагався Ткаленко випередити Богдана, на фініші йому не вистачило трішки більше секунди, при тому що Цимбал мав на два кола штрафу менше! Однак бронза – у Богдана.
Відзначимо високу п’яту позицію Артема Прими, який цього сезону перейшов на самопідготовку після зменшення командної квоти на Кубку світу. Загалом же гонка пройшла без гучних несподіванок, за виключенням саме переваги переможця.
Завтра на чемпіонаті України відбудеться змішана естафета.
2 Ворончук Евгений
тому що там спортсмен приймає рішення. Просто знаходить у собі мужність прийняти це рішення та оголосити його. А в нас тому й не проводжали жодну та жодного, бо навіть коли вже зрозуміло, що все, все на щось надії " а вдруг ще дозволять? а вдруг ще зможу? А якщо карти так вкладуться, що я залишуся краще ще на рік?" І потім все це змазується та вже запізно. Тобто в нас немає культури прощання саме тому, що спортсмени не мають мужності визнати час своєї останьої гонки. Семіренки? Саме так й було, а Валя навіть ще на ЧУ намагається бігати. Підгрушна? Саме так й досі йде. Семенов? До останього не вірив та намагався тренуватися. Прима? мабуть по тому ж маршруту пішов.
2024-12-27 00:17
2 Ворончук Евгений
а ще ( це моє бачення) в нашіх спортсменах зовсім іншій менталитет сприйняття життя після спорту. Закордонм як: вони уходять зі спорту та починають спокійно зовсім інше життя: той поступив у коледж, та відкрила свою школу, той поступив до універу, або відкрив автомастерську... Вони живуть, а не їснують. А в нас що? В нашіх страх перед майбутнім. Просто страх: а що я буду робити? А кому я потрібна? А вже запізно щось починати! ( до речі, я змінила професію повністю та почала із чистого листа у 42 роки. І все вийшло! ) Чого Валя продовжує бігати на ЧУ? Бо можна заробити стіпендію, якщо вдало буде. Ну вот зараз дуже невдало. Подивимося, що буде у наступному році. Я це бачу саме так.
1. Если вы уже регистрировались на сайте, введите ваш E-mail и пароль.
2. Если вы оставляете комментарий первый раз, вам необходимо придумать никнейм, и ввести ваш E-mail и пароль.
Имя или Никнейм: (не вводите его если вы уже регистрировались ранее)
.gif){kind=small}
